"Перебили і старих, і малих, не оглядаючись на стать та вік. Жінок викрали й вивели до вояків. Взяли 40 гармат. Спалили місто і 30 млинів на річці Сейм. Усе пограбували і по-варварськи сплюндрували за наказом царя", – занотував у щоденнику радник шведського короля Карла XII Густав Адлерфельд про напад військ Московського царства на українське місто Батурин 13 листопада 1708 року.
Зараз воно розташоване в Бахмацькому районі Чернігівської області. Тоді це була укріплена дерев'яно-земляна фортеця з резиденцією гетьмана Івана Мазепи. Оточена ровом, мала шість веж-бастіонів, на мурах було 70 гармат. Там перебували 8 тис. військових. Міські склади були заповнені зерном та порохом. У Батурині процвітало золотарство, ювелірне виробництво. У гетьманському маєтку зберігалася колекція холодної зброї з усього світу. У місті постійно жили майже 4 тис. ремісників, торговців і землеробів.
Московське військо під керівництвом князя Олександра Меншикова іде на столицю Гетьманщини за наказом царя Петра І. Той розпоряджається зруйнувати її – щоб помститися гетьману Івану Мазепі за перехід на бік шведського короля.
Між Швецією та Московським царством восьмий рік триває війна за панування на Балтиці. Карл XII пропонує Мазепі вступити в коаліцію. За допомогою козаків розраховує перемогти Московську державу. За це обіцяє суверенітет для Гетьманщини. Мазепа погоджується і запрошує шведське військо на зимівлю до Батурина. Сам із 3-тисячною армією виходить назустріч королю до Новгорода-Сіверського. Близько 8 тис. козаків залишаються в столиці.
Петро І дізнається про це й посилає 20-тисячну армію до Батурина. Вона підходить до фортеці 11 листопада. Оборону очолює полковник Дмитро Чечель. Він командує сердюками – особистою гвардією гетьмана. Наказує засипати землею міські ворота.
Меншиков кілька разів пробує штурмувати фортецю. Козаки відстрілюються з гармат і рушниць.
Тоді наказний полковник (тимчасовий виконувач обов'язків полковника. – Країна) Іван Ніс через свого сотника Соломаху передає ворогам інформацію про таємні ходи. 13 листопада на світанку московські солдати заходять у місто через тунель. Козаки зриваються зі сну. Дві години відбиваються – знищують близько 3 тис. драгунів.
"Сердюки були частиною вирізані, частиною пов'язані в одну юрбу мотузками. Щоб помститися за невдалі штурми, Меншиков доручив катам убити їх різними стратами, – пише історик Микола Маркевич. – Військо, скрізь і завжди готове до грабунку, розсіялось по домівках. Не розбираючи невинних від винних, винищило мирних громадян, не пощадивши ні жінок, ні дітей. Звичайна смерть – живих четвертували, колесували і садили на палю. Далі вигадані були нові роди мук, які уяву в жах приводять".
Меншиков забирає архів і скарби Мазепи. Місто підпалюють. У вогні гинуть люди, які поховалися. Рятуються близько тисячі мешканців, які втекли невідомими нападникам ходами. Тіла козаків розпинають на плотах і пускають по Сейму – щоб залякати людей. У всіх містах вивішують царські укази підкоритися, а поряд – голови козаків.
"Прихильників Мазепи чекали кари, заслання, конфіскація майна, яка поширювалася і на їхніх родичів, – пише історик Наталія Полянська-Василенко. – Донощиків нагороджували відібраними в жертв чинами та маєтками".
"Жінки й діти на вістрях шабель", – такий заголовок статті про Батурин розмістила Gazette de France. "Ціла Україна купається в крові. Меншиков чинить варварство", – пише інше французьке видання Clef du Cabinet.
Мазепа повертається в Батурин через вісім днів. Очевидець писав у "Чернігівському літописі": "Ревно плакав по Батурину Мазепа, спостерігаючи, скільки в місті і передмісті було калюж крові людської".
14 листопада 1889-го в навколосвітню подорож із Нью-Йорка вирушила американська журналістка 25-річна Неллі Блай. Обрала маршрут, описаний у романі французького письменника Жуля Верна "Навколо світу за 80 днів". На пароплавах та потягах відвідала Англію, Францію, Єгипет, Сингапур, Гонконг і Японію. Вояж фінансувала редакція газети New York World. Журналістка відправляла телеграфом короткі репортажі. Мандрівку завершила за 72 дні в Сан-Франциско в США. Неллі привітав із цим Жуль Верн.
16 листопада 1491 року в іспанському місті Авіла привселюдно спалили трьох юдеїв та шістьох євреїв-християн. Їх звинуватили в ритуальному вбивстві немовляти Ігнатія. Іспанці вважали: євреї намагаються наслати на них чуму – щоб помститися за вигнання з країни. Для цього їм потрібне було серце дитини. Священики заявили: хлопчика розіп'яли в терновому вінку та вирізали орган. Після страти звинувачених Ігнатія визнали святим.
18 листопада 1918 року відбувся бій між військами Директорії та гетьмана Павла Скоропадського на залізничній станції Мотовилівка – тепер Фастівський район на Київщині. Гетьман тоді був при владі. Політики, які об'єдналися в Директорію Української Народної Республіки, були незадоволені його зближенням із Росією. Взялися відсторонити. 300 січових стрільців вступили в бій із 1,5-тисячним військом кіннотників і гетьманських сердюків. Вирішальну роль відіграв артилерист Роман Дашкевич, який влучними обстрілами розбив противника.
Гетьманат втратив близько 600 бійців, військо Директорії – 17.
5 губерній створили на українських землях за адміністративним устроєм Російської імперії, який почав діяти 18 листопада 1775 року. Територію розділили на Азовську, Слобідсько-Українську, Київську, Малоросійську та Новоросійську губернії – за кількістю населення. У кожній мало жити від 300 до 400 тис. осіб
"Посли зустріли на шляху безліч індіанців – чоловіків та жінок. Вони йшли з головнями в руках і з листям, що тліє, як кадило. Живуть невеликими поселеннями, не більше п'яти будинків. Скрізь приймали з пошаною. Навколо багато дерев, трав і запашних квітів. Різноманіття птахів, не схожих на іспанських. Тварин майже не зустрічали. Кілька разів бачили собак, які не вміють гавкати", –
записав у щоденнику 15 листопада 1492 року іспанський мандрівник Христофор Колумб про острів Куба в Карибському морі. Він став першим європейцем, який описав куріння тютюну. Привіз рослину в Іспанію
2 
35413
Коментарі