"Я сподіваюся, ця перша електрична залізниця в Англії зменшить перевантаження вулиць міста. Ділові люди знайдуть простий спосіб залишити його й насолодитися свіжим повітрям. Залізниця стане благом для робітників, які зобов'язані працювати цілими днями в не завжди приємній атмосфері", – каже на відкритті метро в Лондоні принц 67-річний Едвард Саксен-Веймарський. Золотим ключем запускає подавання струму в систему першого електрифікованого метрополітену у світі. Регулярно перевозити пасажирів починають 18 грудня 1890-го.
Лондонська підземка працювала з 1863 року. Вагони тягли паровози. Також у місті користуються електричними трамваями. Вони швидкі, місткіші та економніші за кінні й парові. Інженер із Південної Африки 39-річний Джеймс Генрі Грейтхед вирішує використати цю технологію під землею. Пропонує у листопаді 1883-го проєкт метро, що з'єднає південний Лондон із центральним районом Сіті. Його схвалюють при дворі.
"Метро має складатися з двох труб. До нього слід влаштувати підходи за допомогою сходів і гідравлічних підйомників", – йшлося у законі про будівництво нової гілки.
Відсутність диму дає змогу прокладати тунелі вужчі, ніж раніше, – діаметром 3,1 м. Споруджують під проїжджими частинами, щоб не платити за право копати під будинками.
Керує роботами інженер Пітер Вільям Барлоу. Живлення до локомотивів думають передавати дротами. Але підрядник кабельної компанії банкрутує.
Забудовники просять манчестерську фірму Mather&Plat забезпечити живлення електрикою через колії. Третю рейку під напругою розміщують між двома звичайними.
Поїзди рухаються зі швидкістю 40 км/год. Обслуговують п'ять станцій. Один локомотив перевозить три вагони. В кожному – до 32 пасажирів. Лондонці називають вагони padded cells – камери психіатричних лікарень із м'якими стінами. Вони облаштовані довгими лавками й розсувними дверима з обох кінців вагонів. Але вікна розміщені високо під стелею і дуже вузькі. Розробники пояснюють, що в тунелях нема на що дивитися.
Вагони електрифікованої лінії метро не ділять на класи комфортності й не видають паперових квитків. На станціях встановлюють турнікети. Пасажири платять за вхід 2 пенси, це тогочасна ціна двох свічок.
За перший рік підземкою скористалися 5,1 млн пасажирів.
"Ми стоїмо тут перед святим Богом неба й землі. Даємо обітницю, якщо він захистить нас і віддасть ворога в наші руки, відзначатимемо цей день і дату щороку як день подяки, як суботній день. Спорудимо будинок на його честь. Передамо дітям, що повинні зберегти пам'ять про цей день для майбутніх поколінь. Честь його імені буде вшанована, віддаючи славу за перемогу", –
молилися воїни південно-африканського народу бурів перед битвою на річці Інколе з племенем зулусів 16 грудня 1838-го. За рік до того бури почали розселятися в центральних районах Південної Африки й Намібії та захопили частину володінь зулусів. Ті вирішили дати відсіч. До Інколе привели 10 тисяч бійців. Але бурський загін із 500 людей їх переміг. Відтоді бури святкують День присяги
15 грудня 2001-го туристам знову дозволили відвідувати Пізанську вежу в Італії. Будували 58-метрову дзвіницю протягом 1173–1350 років. Вже тоді вона відхилилася від вертикалі на 92 см. 1990‑го ця відстань зросла до 5 м – і споруду закрили для відвідувачів. З північного боку насипали 70 т ґрунту і прикріпили свинцеві противаги. Витратили $20 млн. За прогнозами інженерів, будівля має залишатися стабільною щонайменше 200 років.
16 грудня 1637 року біля села Кумейки неподалік Черкас відбувся бій між селянсько-козацьким загоном на чолі з Павлом Павлюком і польським військом Миколая Потоцького. Шляхтича відправили придушити антифеодальне повстання, що охопило Переяславщину й Київщину. Біля Кумейків селяни й козаки поставили табір і відбили кілька атак. Потім відступили до села Боровиця – тепер Чигиринський район на Черкащині. Тут їх оточили й запропонували переговори. На них Павла Павлюка заарештували й відправили до Варшави. Там стратили.
17 грудня 1885-го французький уряд оголосив острів Мадагаскар своєю територією. Позбавили влади королеву Ранавалуну III та вислали її до Алжиру. Французи вирощували на острові ваніль, гвоздику й каву. Найлояльнішим до колонізаторів було плем'я мерина. Його представників брали на адміністративні посади. 1960-го Мадагаскар проголосив незалежність.
40 днів правили у Візантії брати Стефан і Костянтин Лакапіни. Їхній батько Роман був воєначальником, видав доньку Олену за малолітнього імператора Костянтина VII і став співправителем. 15 грудня 944-го сини вирішили захопити владу, схопили Романа й відіслали в монастир. Проти них виступила сестра Олена. Добилася в суді визнання братів винними у змові проти законного імператора Костянтина VII.
Їх відправили до батька на острів Тенедос в Егейському морі. Костянтина вбили під час спроби втекти, а Стефан прожив до смерті у засланні
7 
35413
Коментарі