"Вимагаємо автобус, який завтра, о сьомій ранку, доправить нас до аеропорту. Там має бути заправлений літак DC-9 з екіпажем із трьох людей, готовий вилетіти, куди ми вирішимо. Затримка, провокація та спроба наблизитися до нас загрожуватимуть життю заручників", – ідеться в записці терористів, які захопили заручників у штаб-квартирі Організації країн – експортерів нафти, ОПЕК, в австрійському Відні 21 грудня 1975-го.
Це члени Народного фронту звільнення Палестини. Рух очолює 25-річний Ілліч Рамірес Санчес. Виходець із Венесуели, з родини марксистів. Батько назвав синів на честь лідера російських більшовиків. Старшого – Володимиром, середнього – Іллічем, молодшого – Леніним.
Ілліч Рамірес Санчес у 15 років вступив до венесуельської Компартії. 1968-го – до Університету дружби народів імені Патріса Лумумби в Москві. За два роки бере участь у демонстрації арабських студентів проти політики Ізраїлю. Його виключають із вузу.
Перебирається в Йорданію, приєднується до Організації визволення Палестини. Отримує прізвисько Карлос Шакал. Влаштовує теракти проти ізраїльських і європейських установ.
Планує захопити міністрів під час конференції ОПЕК у Відні. Із полоненими збираються їхати у пропагандистську подорож. Кожного планують відпускати на території його країни. Для цього посадовець має привселюдно прочитати текст маніфесту на підтримку Народного фронту звільнення Палестини.
Шестеро терористів беруть на завдання два автомати, вісім пістолетів, стільки ж гранат і майже 20 кг вибухівки. Об 11:00 заходять у штаб-квартиру ОПЕК. Зброю і вибухівку ховають у сумках. Охоронець їх не обшукує.
Карлос Шакал дістає автомат. Поліцейський Антон Тіхлер помічає і вириває зброю. Терористка Габріель Тідеманн-Крехер вбиває правоохоронця. Ліфтом піднімаються до зали засідання. Лідер групи вривається та стріляє навмання. Гинуть член лівійської делегації й охоронець з Іраку.
Нападники встановлюють вибухові пристрої на дверях. Секретарка телефонує в поліцію. Це помічає терорист Ганс-Йоахім Кляйн і стріляє в апарат. Поліцейські проникають до зали через запасний вихід, ранять Кляйна.
Решта терористів барикадуються в залі засідань. Утримують 63 заручників. Це представники Саудівської Аравії, Ірану, Іраку, Венесуели, Кувейту, Катару, Індонезії, Лівії, Алжиру. Через іракського повіреного Ріяда Аль-Аззаві передають записку до влади.
"До цього рішення нас підштовхнув страх, що в заручників заберуть життя. Ми маємо справу з небезпечними та рішучими людьми", – канцлер Австрії Бруно Крайський на брифінгу каже про задоволення вимог терористів.
Наступного ранку ті випускають половину заручників. Із рештою їдуть в аеропорт і сідають на літак. Серед полонених – 11 міністрів із різних країн. Прямують в Алжир. Там звільняють усіх неарабського походження. Перелітають на територію Лівії. Після того відпускають решту заручників.
Терористи Бассам Абу Шариф і Ганс-Йоахім Кляйн пізніше стверджували, що Карлос Шакал отримав від "арабського президента" майже $50 млн. Припускають, ідеться про лівійського лідера Муаммара Каддафі.
Нападники тікають на Близький Схід. Карлос Шакал береться за інші теракти. 15 серпня 1994-го Судан видає його Франції.
Зараз перебуває в тюрмі, ув'язнений довічно. Габріель Тідеманн-Крехер провела у в'язниці 10 років і померла 1995-го внаслідок раку. Ганс-Йоахім Кляйн публічно засуджує тероризм 2001 року, його звільняють від усіх обвинувачень. Інших терористів не вдається затримати.
32 слова потрібно було відгадати у першому у світі кросворді, що його склав журналіст 42-річний Артур Вінн для газети The New York World 21 грудня 1913-го. Їх слід було вписати у клітинки, які утворювали ромб. Кросворди одразу стали популярні, Вінн публікував їх щотижня
23 грудня 1953 року під час спеціального засідання Верховного суду СРСР винесли смертний вирок маршалу 54-річному Лаврентію Берії. Наприкінці червня рішенням президії ЦК КПРС його зняли з посади міністра внутрішніх справ і заарештували. Звинуватили у змові з метою одноосібного захоплення влади. Розстріляли в бункері штабу протиповітряної оборони Московського воєнного округу в день винесення вироку, за офіційною версією. Та ходили чутки, що його вбили одразу після арешту.
25 грудня 800-го Папа Римський Лев III у базиліці Святого Петра коронував правителя франків Карла Великого імператором. Тому підпорядковувалися землі сучасної Франції, частини Німеччини й Італії. Знатні римляни змушували Лева ІІІ зректися сану. Карл пообіцяв підтримку в обмін на титул.
2 
35413
Коментарі