"Перед тим було 20 років повного затишшя. Студенти першими відчули слабкість комуністичної влади. Організувалися, щоб показати уряду невдоволеність становищем країни, бажання свободи. Тому скликали демонстрацію", – згадував один із лідерів студентського комітету Шимон Панек про масове зібрання 17 листопада 1989-го в Празі.
Молодь зійшлась ушанувати пам'ять убитих нацистами 1939 року студентів. Тоді тисячі чехів вийшли на вулиці Праги з протестом проти окупації. Дев'ятьох застрелили, ще 1,2 тис. відправили в концтабори.
"Цього дня уряд не міг заборонити демонстрацію. Ми отримали офіційний дозвіл. Завдяки цьому прийшли майже 40 тисяч осіб. Це була величезна сила. Раніше збиралися три-п'ять тисяч", – розповідав Шимон Панек.
Празька поліція отримує два накази: не перешкоджати демонстрантам і не пускати їх у центр міста.
"Зібралися біля медичного факультету. Демонстрація пішла на гору Вишеград, де поховані наші діячі культури. Звідти процесія попрямувала в центр міста", – ділився спогадами декан філософського факультету Празького університету Ян Рихлік.
Демонстрантів зупиняють і закликають розійтися. Частина кориться вимозі, решту поліція б'є кийками, доки не розганяє.
"Початок Оксамитової революції був зовсім не оксамитовий. Назву згодом придумали іноземні журналісти. Тоді ж армія була в повній бойовій готовності. Поліція тиснула на керівництво компартії, щоб дозволило застосувати силу проти демонстрантів", – пише у спогадах Вацлав Гавел, тоді – 53-річний правозахисник.
Один маніфестант помирає. Наступного дня студенти празьких і братиславських вузів оголошують тижневий страйк. До нього приєднуються театри, мистецькі й літературні об'єднання. Активістам дозволяють під час вистав зі сцени звертатися до глядачів. Розповідають про силовий розгін, бо вся преса – під контролем влади, нічого про це не повідомляє.
"До квартири Вацлава Гавела прийшли активісти, які вирішили створити Громадянський форум, – згадував празький єпископ Вацлав Малі, був першим секретарем об'єднання. – Склали список вимог – розслідувати розгін демонстрації в Празі й притягнути до відповідальності винних у загибелі студента. Ми прагнули справедливості, а не влади".
Керівництво країни йде на переговори, опозиції пропонують місця в уряді. Вацлав Гавел відмовляється. 26 листопада закликає мітингувати по всій Чехословаччині. У Празі збираються майже 800 тис. людей, у Братиславі – 100 тис. Символом революції стають ключі. Люди виходять на площі й брязкають ними.
– Це наш спосіб сказати комуністам: "До побачення, пора йти додому", – звертається з балкона театру до людей Вацлав Гавел.
Секретар компартії Чехословаччини 67-річний Мілош Якеш виступає зі спеціальним зверненням по телебаченню: "Там нема з ким говорити. Протести не мають сенсу. Слід зберігати порядок. Соціалізм – єдина альтернатива для країни".
За кілька годин після цього телерадіокомпанія приєднується до страйку. Свою посаду залишає президент Густав Гусак. На дострокових виборах 29 грудня перемагає Вацлав Гавел.
"Майже оголені люди ходили з палаючими головешками, обмотаними травою. Дим від них "пили". Інші несли великі згортки листя. Під час зупинок запалювали їх. Кожен робив по три-чотири затяжки, випускаючи дим через ніздрі. Збадьорившись так, рухалися далі", –
описує куріння тютюну генуезький мандрівник Христофор Колумб. 15 листопада 1492 року висадився на острові в Атлантичному океані – нині Багами. Аборигени називали листя "табако", а його згортки – "сигаро". Матроси привезли тютюн до Європи. Пізніше лікар короля Іспанії Філіпа ІІ почав рекламувати його як універсальні ліки
11 листопада 1999-го директор Лісабонського зоопарку 47-річний Фелікс Піреш привів лева, тигра і п'ятьох лемурів до парламенту. Тримав хижаків на повідцях, примати бігали навколо. Депутати поховалися під столи. Фелікс Піреш підійшов до трибуни й почав нарікати на погане фінансування урядом зоопарку. Бідкався, що в тигра нема партнерки, не вистачає грошей на їжу. Парламентарії пообіцяли виділити кошти. Поліція оштрафувала директора за хуліганство і знущання над тваринами.
14 листопада 1940 року півтисячі німецьких літаків протягом 10 год. бомбардували місто Ковентрі в Англії. Там були сім великих військових підприємств. Їх знищили повністю. На місто впали 150 тис. бомб. Згоріли 80% будівель. Загинули 568 жителів, які не встигли добратися до сховищ. Їх не могли упізнати й поховали в братській могилі.
16 листопада 1895-го брати-винахідники 33-річний Огюст і 35-річний Луї Люм'єри презентували перед професорами технічного факультету університету Сорбонна в Парижі апарат "кінематограф". Пристрій знімав і відтворював рухомі зображення. Важив 7,5 кг і приводився в дію вручну. Першою брати зняли 42-секундну стрічку "Вихід робітників із фабрики Люм'єр у Ліоні". Винахід одразу став популярний. Тоді зняли ще 1,5 тис. короткометражних фільмів. Їздили з показами по світу.
72 дні, 6 годин, 10 хвилин і 11 секунд знадобилося американській журналістці 22-річній Неллі Блай, щоб об'їхати Земну кулю 1890-го. Маршрут пролягав через Лондон, Париж, Суец, Цейлон, Сингапур, Гонконг, Йокогаму та Сан-Франциско. Мала на меті побити рекорд героя роману французького письменника ЖУля Верна "Навколо світу за 80 днів". Свої пригоди описала у книжці
5 
35413
Коментарі