"Це світила медицини, які мали чудову міжнародну репутацію. Та скотилися до покидьків, готових пригнічувати нещасних і беззахисних. Злочини, які ми намагаємося засудити, такі витончені, підступні й жорстокі, що цивілізований світ не витримає їхнього повторення", – каже під час суду над німецькими лікарями в Нюрнберзі американський генерал 38-річний Телфорд Тейлор. Засідання розпочалося 9 грудня 1946-го в східному флігелі Палацу правосуддя.

 

Процес називали "США проти Карла Брандта й інших". Ініціювали його американці. Серед обвинувачених – особистий лікар лідера нацистів Адольфа Гітлера Карл Брандт і 20 високопоставлених медиків. Їх звинувачували в експериментах над в'язнями концтаборів Освенцім, Равенсбрюк, Бухенвальд, Дахау в 1941–1945 роках.

Лікарі-нацисти заражали людей тифом, малярією, туберкульозом і гепатитом, пересаджували органи, кололи неперевірені вакцини, випробовували отруйні гази, розробляли спосіб масової стерилізації.

Карл Брандт керував акцією "Т-4" зі знищення інвалідів, душевнохворих, дітей із вадами. Карл Франц Гебхардт проводив трансплантації кісток і досліди із застосуванням антибіотиків із смертельними наслідками. Йоахім Мруговський розроб­ляв біологічну зброю. В серпні 1943-го в газовій камері концтабору Нацвейлер-Штрутгоф знищили 86 відібраних антропологами євреїв. Потрібні були їхні скелети для колекції при університеті у Страсбурзі.

Під час процесу над медиками заслухали 85 очевидців і розглянули 1,5 тис. письмових свідчень.

– На вокзалі в Освенцимі жінок із дітьми одразу посадили у вантажівки й повезли в газові камери, – розповідає полька 34-річна Ада Бімко, яка в серпні 1943-го потрапила в концтабір. – Із 5 тисяч людей у газові камери відправили 4,5. Зокрема, й моїх батька, матір, брата і 6-річного сина.

Аду залишили працювати санітаркою в табірній лікарні. Бачила, як сортували людей. Хворих піднімали з ліжка і змушували йти через кімнату. Слабких відправляли в газові камери. Над сильнішими експериментували.

Прокурор просить Аду поглянути на лаву підсудних і впізнати лікарів, які робили досліди. Вона вдивляється в обличчя і впевнено називає прізвища 11.

– 1 грудня 1943-го був день масштабної селекції, – говорить Ада Бімко. – В лазареті лежали 4 тисячі хворих на тиф єврейок. Залишили 124, решту спалили в крематорії. Фріц Кляйн відбирав – кому жити, а кому помирати.

35-річна Герта Обергойзер – єдина жінка серед звинувачених. У концтаборі Равенс­брюк допомагала проводити експерименти голові Червоного Хреста Німеччини 52-річному Карлу Гебхардту.

– Неправда. Жінка не може коїти такі жахливі злочини, про які ви розповідаєте, – каже Обергойзер. – Я мусила це робити, для засуджених це було шансом вижити. У разі відмови жінок-ув'язнених просто розстрілювали. Я виконувала наказ.

У липні 1947-го підсудні виступають з останнім словом. Вини ніхто не визнає. Кажуть, виконували наказ Гітлера, виправдовують свої дії науковими цілями. Прокурори відповідають, що кожен із них міг піти у відставку й не підкорятися злочинним наказам.

20 серпня сімох медиків ­засуджують до повішення, п'ятьох – ­до ­довічного ув'язнення, Герту Обергойзер – до 20 ро­ків тюрми. Сімох виправдовують, бо не можуть довести їхню участь в експериментах. Багато документів знищили, а свідків убили. Тому після звільнення вони продовжують медичну практику.

Смертників страчують 2 червня 1948-го в тюрмі Ландсберґ. Карл Брандт, стоячи в зашморгу, вигукує: "Мені не соромно. Це політична помста. Я служив батьківщині". Мотузка стягує його шию, обірвавши промову.

 

68 500 доларів заплатив 11 грудня 1993 року на аукціоні Sotheby's у Нью-Йорку покупець за телеграму космонавту Юрію Гагаріну. Її надіслав 12 квітня 1961-го перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов. Привітав із першим успішним польотом людини в космос. Написав, що очікує на зустріч у Москві. Це найдорожча телеграма, зафіксована у Книзі рекордів Гіннеса

6 грудня 1912-го під час розкопок на місці давньоєгипетського поселення Амарна німецький археолог 49-річний Людвіг Борхардт знайшов погруддя дружини фараона Ехнатона – Нефертіті ­(1330–1370 до н. е.). Скульптура заввишки 50 см виготовлена з вапняку й повністю пофарбована. Борхардт збрехав владі про цінність знахідки і таємно вивіз її в Берлін. Бюст виставили в Neues Museum. Уряд Єгипту досі вимагає його повернути.

7 грудня 1988 року на північному заході Вірменії землетрус силою 7,2 бала за шкалою Ріхтера зруйнував місто Спітак і 58 сіл. Також постраждали понад 300 населених пунктів – майже 40% території республіки. Загинули 25 тис. людей, пів мільйона залишилося без житла. Половина промислових підприємств вийшла з ладу – зникла електрика, зупинився транспорт. Президент СРСР Михайло Горбачов попросив США про гуманітарну допомогу – вперше з часів Другої світової війни.

8 грудня 1609-го в Мілані відкрили Амброзіанську бібліотеку, найбільшу в Європі після читальні в Оксфорді. Рукописи та книжки для неї зібрав архієпископ Федеріко Борромео. Відвідувачам дозволяли брати потрібне. При бібліотеці створили картинну галерею, де досі зберігають рукописи й малюнки Леонардо да Вінчі та Рембрандта.

"Я, Едуард VIII, король Великої Британії, Ірландії і британських домініонів, імператор Індії, заявляю про своє тверде й остаточне рішення зректися престолу і висловлюю бажання, щоб акт цей набув чинності негайно", –

11 грудня 1936-го в англійському форті Бельведер 42-річний Едуард VIII відмовився від влади через шлюб із двічі розлученою американкою 40-річною Волліс Сімпсон. Парламент і церква не схвалили обраниці монарха. Новим королем став його молодший брат Георг VI. Едуард жив у Франції, помер 1972-го

×