"Я мріяв побачити Варшаву великою, і вона такою стала. Для нас це перемога, а для німців – ганьба й загибель. Тому працюймо терпляче. Перемога буде наша", – казав у ефірі варшавського "Радіо Двойка" мер 46-річний Стефан Стажинський. Він щодня виступав із промовами на підтримку поляків, яких окупували гітлерівці. Німецькі війська наближалися до Варшави й наступного дня, 28 вересня 1939-го, захопили місто.
Фашисти зайшли на територію Польщі 1 вересня. Рейхсканцлер 50-річний Адольф Гітлер виправдовував свої дії систематичним порушенням німецько-польського кордону.
За два тижні захоплюють більшість території Польщі й доходять до передмістя Варшави. У столиці починаються паніка та евакуація державних установ. Стажинський відмовляється залишати місто. До оборони готуються 70 тис. добровольців.
Поляки зупиняють танкові частини ворога. Тоді починаються масові нальоти. На лікарні, школи, житлові будинки скидають майже 6 тис. бомб.
"Світла не стало. Лікарі й медсестри зі свічками оглядали поранених, – згадувала працівниця госпіталю Ядвіга Соснковська. – Не було води, й ми не могли кип'ятити інструменти. Протирали спиртом. Було багато важких. Блакитноока дівчинка років 16 замість ніг мала криваве місиво. До ранку померла".
Від артобстрілів та бомбардувань гинуть близько 10 тис. людей, поранених – уп'ятеро більше. Мертвих хоронять у садках і парках.
"Німецький пілот довго кружляв над містом, спускаючись до висоти 50 метрів. Ціллю обрав учительку з групкою учнів, які бігли ховатися до лісу. Він скинув бомби й застрочив із кулемета. Діти порснули на всі боки. Літак зник, а на дорозі залишилися лежати зім'яті маленькі тіла у строкатому одязі. Стало зрозуміло, що ця війна відрізняється від усіх попередніх", – згадував командир кавалерійської бригади Війська Польського Владислав Андерс.
У місті немає електрики, не працює газопровід. Стефан Стажинський сам розподіляє привозну воду.
У Варшаві перебувають понад 85 тис. офіцерів і солдатів. Їм бракує боєприпасів, їжі й ліків. Вирішують здатися.
5 жовтня 1939-го Гітлер приїжджає до Варшави на святковий парад німецьких військ. Показує своїм офіцерам руїни міста.
– Ви самі бачите, що беззмістовна оборона цього міста була злочинним безумством. Хочу, щоб ті європейські політики, які прагнуть перетворити Європу на другу Варшаву, побачили реальні наслідки війни.
Друга світова війна тривала шість років і один день. 9 травня 1945-го поразку визнала Німеччина, а 2 вересня того ж року Японія підписала капітуляцію.
269 хвилин тривала промова "Коли зникне філософія грабежу, тоді зникне і філософія війни" кубинського лідера 34-річного Фіделя Кастро на генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку 29 вересня 1960-го. Він пояснював суть революції та реформ на Кубі. Промову внесли до Книги рекордів Гіннеса як найдовшу. Фіделя Кастро почали називати найзавзятішим оратором світу
"Церква доводила, що дух наукових досліджень оснований на християнстві. Та участь Ватикану в найгучнішому процесі проти великого дослідника Галілео Галілея відштовхувала від релігії багатьох освічених людей. Вони почали вважати науку і християнство принципово несумісними світоглядами. Церква просить вибачення у Галілео Галілея і відмовляється від колишніх звинувачень", –
24 вересня 1989-го Папа Римський 69-річний Іван Павло II на засіданні папської академії наук у Ватикані визнав, що інквізиція помилилася, коли змусила італійського вченого Галілео Галілея (1564–1642) зректися переконання про обертання Землі навколо Сонця. Після тортур учений осліп і почав хворіти
26 вересня 2008 року поблизу монгольської столиці Улан-Батора встановили пам'ятник полководцю Чингісхану. Це найбільша кінна статуя у світі. Разом із постаментом заввишки 50 м. Під скульптурою розмістили художню галерею і музей епохи монгольського правителя. Всередині монумента є шахта зі сходами. Ними можна дістатися до голови коня, де облаштували оглядовий майданчик.
26 вересня 1895-го шведський хімік Альфред Нобель (1833–1896) склав заповіт, у якому розпорядився створити фонд для п'яти міжнародних премій. Він розбагатів на виробництві динаміту, який винайшов 1867-го. Відсотки із заощаджень мали щороку йти на відзнаки за досягнення у фізиці, хімії, медицині та фізіології, літературі й миротворчій діяльності. Зараз суми премій становлять 8 млн шведських крон – $1,1 млн. Кандидатів щорічно в день смерті Нобеля – 10 грудня – називає Шведська королівська академія наук.
27 вересня 1937-го в американському містечку Альбіон відкрили першу у світі школу з підготовки Санта-Клаусів. Її заснував місцевий фермер 47-річний Чарлз Говард. Він 10 років підробляв на різдвяних дитячих святах і знав тонкощі професії. Вивчали макіяж, правила спілкування з дітьми, тематичні пісні, обговорювали іграшкові новинки. Навчання тривало три дні перед Різдвом. Школа діє досі. Заняття коштують $500.
2 
35413
Коментарі