"Французький авіаконструктор британського походження знову приголомшив маленький світ авіації новим подвигом. На полі "Іссі-ле-Муліно" Анрі Фарман започаткував пасажирську авіацію – став пасажиром у літаку пілота Леона Делагранжа. Потім вони показали польоти на своїх апаратах окремо. Люди на залізних птахах досягли перемоги над повітрям", – писала газета Le Figaro про події 21 березня 1908 року.
Того дня вперше злетіли у повітря двоє – пілот і пасажир. Разом подолали 2 км.
"Усім доведу, що немає нічого неможливого. Можна взяти в кабіну літака пасажира, а можна – порося. Можу довести, що навіть свині літають", – каже в інтерв'ю одразу після польоту Анрі Фарман, 34 роки.
Наступного разу бере порося в мішку.
Фарман народився в Парижі, в сім'ї англійського журналіста. Отримує художню освіту й захоплюється технікою. Із братами Морісом і Річардом перемагає у велоперегонах. Згодом стає автогонщиком команди Renault. Цікавиться повітроплаванням, що тільки зароджується. Стежить за польотами на аеропланах винахідника й пілота Габріеля Вуазена. Коли той 1907‑го починає продавати аероплани, Анрі Фарман із братами купують їх. Перший політ відбувся 30 вересня 1907 року. Пролітають 30 м. Анрі вдосконалює апарат Вуазена і тоді долає 27 км.
Брати Фармани вирішують будувати повітряні судна і створюють власну компанію Avions Farman. Їхня перша машина Farman-IV стає одним із наймасовіших літаків довоєнного часу.
За 30 років компанія випускає понад 200 серійних моделей літаків. Анрі Фарман засновує власну авіашколу і до кінця життя працює в ній.
Єлизавета І померла уві сні
"Дозвольте померти спокійно. Англійці вже стомлені мною, а я – ними", – каже 69-річна королева Англії та Ірландії Єлизавета І своїм радникам. Вони зібралися над ложем хворої, щоб почути ім'я правонаступника престолу. 24 березня 1603 року в Річмондському палаці в Лондоні королева помирає.
Правила протягом 44 років. Посівши престол, насамперед позбулася суперниці – сестри по батьку Марії Стюарт. Її стратили за змову проти королеви. За правління Єлизавети І країна стала могутньою морською державою. Вона заохочувала не лише будівництво флоту, а й грабунки кораблів іспанців – ворогів Англії.
Королева не виходила заміж – щоб не ділити владу з чоловіком. Після того як віспа спотворила її обличчя, сказала: "Мій чоловік – Англія, діти – мої піддані. Бажаю, щоб на моїй гробниці написали: "Жила й померла королевою і незайманою".
Носила багато оздоблені сукні, на обличчя наносила товстий шар пудри, щодня змінювала яскраво-руді перуки. Любила солодощі. Її зуби зіпсувалися і всі випали.
У лютому 1603 року королева скаржиться на біль у шлунку й голові, часті зміни настрою. Але не дозволяє лікарям оглядати себе. Впадає у депресію, не виходить із кімнати. За місяць так слабне, що слуги встеляють підлогу подушками – аби не забилася, падаючи.
Останнього дня знесилена лежить. Біля ліжка музиканти грають спокійну мелодію, архієпископ читає молитви. О 3-й ночі Єлизавета І помирає уві сні. За годину Таємна рада проголошує її племінника королем Яковом I.
Наступного дня народу оголошують новини про смерть Єлизавети й правонаступництво Якова. Починається підготовка до похорону. Тіло королеви бальзамують. Ховають через місяць – 28 квітня. Труну у Вестмінстерське абатство везуть на катафалку, запряженому четвіркою білих коней і прикрашеному чорним оксамитом. Вулиці переповнені, люди оплакують смерть королеви – більшість із них знали тільки її правління. Єлизавету І ховають поруч із Марією Стюарт. На гробниці, всупереч волі померлої, пишуть на латині: "У цій гробниці в надії на воскресіння і царство Боже сплять сестри Єлизавета і Марія".
14 осіб загинули й 49 були поранені від вибуху на станції метро "20 січня" в азербайджанській столиці Баку 19 березня 1994 року. Бомбу з годинниковим механізмом заклали в головному вагоні поїзда. Правоохоронці затримали 11 підозрюваних – членів організації "Садвал", що боролася за визнання автономії лезгинського етносу. Це найчисельніша національна меншина країни. Двох стратили, решта отримали різні терміни ув'язнення
20 березня 1933-го поблизу німецького міста Мюнхен влада створила концтабір "Дахау". Був призначений для ізоляції невдоволених нацистською партією. Підпорядковувався військовій організації особливого призначення SS. Її співробітники проводили медичні експерименти із в'язнями. Засоби від малярії випробовували на 1200 осіб. Їх кусали заражені комахи або ж їм робили уколи з інфекцією. Більшість загинули. На в'язнях перевіряли вплив крижаної води. Люди помирали при температурі –26 °C. Під час Другої світової війни в "Дахау" звозили полонених з різних країн. Від хвороб, тортур і голоду тут загинули понад 32 тис. осіб.
22 березня 1634-го голландський художник 28-річний Рембрандт ван Рейн одружився з 22-річною донькою бургомістра міста Лауверден Саскією ван Ейленбюрх. Митець почав отримувати великі замовлення від знаті. Заробив на маєток. Тоді ж Рембрандт написав полотно "Блудний син у таверні". Зобразив себе й дружину. У подружжя народилися троє дітей. Усі померли. 1641 року з'являється на світ син Корнеліус, але помирає Саскія. Вона заповіла чоловікові своє майно, однак поставила умову: не одружуватися. Рембрандт дотримується її, але заводить коханок. Одна з них – 20-річна нянька сина.
24 березня 1801 року офіцери російської армії й англійський посол убили імператора Павла І в його спальні в Михайлівському замку в Петербурзі. Кошти на організацію злочину виділив британський уряд. Убивці були невдоволені, що імператор захопив острів Мальта в Середземному морі – хотів зробити там військово-морську базу. Його обрали великим магістром тамтешнього ордену, хоча це була сфера впливу Великої Британії. Вбивством монарха вирішили запобігти можливій війні між державами. Організував змову Петро Пален – петербурзький генерал-губернатор і керівник таємної поліції. Наступного дня оголосили, що імператор помер від епілептичного нападу.
"Я віддав наказ розпочати масштабну й інтенсивну роботу для втілення довгострокової програми військових досліджень і розробок. Наша кінцева мета – ліквідація загрози, яку являють собою стратегічні ракети з ядерними боєголовками", –
заявив 23 березня 1983 року президент США Рональд РЕЙГАН (1911–2004). Цим започаткував програму "Зоряних війн". Передбачала розробку бойових лазерів і протиракетних систем, здатних знешкоджувати загрозу в космосі. Через 10 років переорієнтована із глобального захисту на місцевий
3 
35413
Коментарі