– Вчинені вами звірства – немислимі та диявольські. Бідні дворянські й селянські дівчата помирали мученицькою смертю, – каже радник короля Угорщини Дердь Турзо, який відвідав Чахтицький замок графині 51-річної Елізабет Баторій.

30 грудня 1611-го в його підземеллях знаходить понівечені тіла та кількох іще живих дівчат зі слідами катувань – укусами, переломами й опіками. Заарештовує графиню Баторій, годувальницю Ілону Йо, ключницю Доротею Шемтес, служницю Кату Бенечко й карлика Яноя Уйварі.

Графиня походила зі знатної дворянської сім'ї – родичів угорського короля Стефана Баторія. В дитинстві хворіла на епілепсію і страждала від нападів головного болю. Неповнолітньою вийшла заміж за барона 20-річного Ференца Надасді. Як весільний подарунок він передав дружині Чахтицький замок і 12 сіл навколо нього, зараз це територія Словаччини. У шлюбі народилися шестеро дітей. Їх виховували годувальниці.

 

Подружжя славиться суворістю й нетерпимістю до найменшої непокори підданих. Ференц катує полонених, а Елізабет – слуг.

"Графиня карала своїх дівчат за найменші помилки й годинами насолоджувалася стражданнями закатованих, – згадувала служниця Баторій. – Їх кололи шпильками й ножицями, обпікали гарячою праскою, обмотували пальці вовняною ниткою, зимовими ночами роздягали, поливали водою й виганяли. Господиня отримувала задоволення від побиття служниць за незначні порушення".

Коли Ференц помирає, вдова стає ще жорстокішою. Наказує ловити дівчат-підлітків із місцевих селян і забирати нібито на службу в замок. За допомогою служниць Елізабет розважається, катуючи дівчат кліщами, голками, бритвами, ножами.

Замовляє ковалям залізну клітку з лезами всередині. За найменшого руху в'язні різали себе. Для графині створюють жіночу фігуру в натуральну величину з гострими шипами. Її ставлять біля жертв, щоб різала їхні тіла до смерті, "обнімаючи". Дівчата іноді гинуть у першу ніч тортур. Де­яких змушує їсти м'ясо померлих.

Селяни починають здогадуватися про долю зниклих. Називають графиню кривавою Елізабет. Говорять, що вона п'є кров або ж купається у ній.

Слуги таємно ховають трупи в полях. Батькам кажуть, що їхні доньки загуляли з чоловіками і втекли. 1610-го чотири тіла не закопують, а викидають у лісі під замком. Їх впізнають. Починають скаржитися на графиню дворянам і священникам.

"Вивчає окультні науки й практикує диявольські речі. Використовує кров дівчат як засіб для краси й безсмертя", – пише в листі угорському королю Матяшу І лютеранський священник Іштван Мадьярі.

Монарх доручає раднику провести розслідування. Коли дізнається про злочини графині, хоче стратити її без суду. Але Дердь Турзо наполягає провести процес, бо вбивця – знатна дворянка.

Засідання відбувається в замку Битчанський Град. Стає найгучнішим судовим процесом. Беруть участь суддя Верховного суду Теодозій Суло та 20 нотаріусів. Звинувачують у вбивстві від 60 до 600 людей. Елізабет Баторій не привозять у залу. Допитують свідків і постраждалих, іноді по 35 людей за день. Досліджують останки жертв.

Слуг графині засуджують до смерті, вирок виконують негайно. Їм відривають пальці розпеченими щипцями, а потім спалюють на багатті. Елізабет Баторій замуровують в одній із кімнат її замку. Залишають невелике вікно – щоб передавати харчі. Вона помирає за три з половиною роки.

 

"Під час окупації німецько-фашистськими загарбниками багато калмиків зрадили батьківщину, вступали до організованих німцями військових загонів для боротьби проти Червоної армії, створювали банди й протидіяли органам радянської влади. Наказуємо калмиків переселити в інші райони СРСР, а Калмицьку АРСР ліквідувати", –

йшлося в указі президії Верховної Ради СРСР 27 грудня 1943-го. Понад 120 тисяч калмиків у залізничних вагонах для транспортування худоби відправили в Сибір і Середню Азію. Були реабілітовані й отримали змогу повертатися в рідні місця 1989 року

127 колон оточували храм давньогрецької богині Артеміди в місті Ефес – на західному узбережжі сучасної Туреччини. Звели в IV ст. до н. е. Вважали одним із семи чудес Стародавнього світу. В будівлі стояла статуя Артеміди з золота та слонової кістки. Храм виконував роль ринку й релігійного закладу. Занепав із поширенням християнства. 31 грудня 1869 року англійський археолог-аматор Джон Вуд виявив його руїни на глибині 7 метрів

31 грудня 1695-го в Англії запровадили податок на вікна. Гроші передавали на потреби армії. Бідняки почали замуровувати їх і домальовували на стінах назовні. Утворилися квартали без вікон. Застояне повітря спричиняло хвороби. Видатки на медицину виявилися більші, ніж прибуток від податку. Його скасували 1851-го.

30 грудня 1066 року натовп взяв штурмом королівський палац у місті Гранада – сучасна Іспанія. Територію контролювали мусульмани, але головним візиром при дворі еміра став єврей Юсуф ібн Нагрела. Його запідозрили у зраді та розіп'яли. Почали грабувати й убивати євреїв. Загинули майже 4 тис. людей. Після цього євреї масово емігрували в інші європейські країни.

2 січня 1971-го під час футбольного матчу між командами "Рейнджерс" і "Селтік" на стадіоні "Айброкс" у шотландському Глазго в тисняві загинули 66 уболівальників. Ще 200 травмувалися. Це сталося наприкінці матчу, коли люди стали залишати трибуни. На сходах виник­ла тиснява – й частина їх обвалилася. Почалася паніка. Людей задавили або затоптали, коли вони впали. Стадіон на три роки закрили на реконструкцію.

×