Ексклюзиви
Четвер, 15 липня 2021 09:27

Дозволили поховати лише кисті, череп і ноги капітана

"Ви вже повідомляли, що вийшли на пенсію. Проте дві попередні подорожі довели, що ви один із найуспішніших дослідників моря. На вашу команду чекає щедра винагорода незалежно від досягнення мети мандрівки", – написано в листі від Британського адміралтейства до англійця 47-річного Джеймса Кука.

Його вважають найкращим мореплавцем. Двічі обійшов навколо світу. Відкрив для Великої Британії Австралію й багато островів у Тихому океані. Прагнув дістатися до Південного материка – Антарктиди, але не зміг подолати кригу.

Має шестеро дітей, велику пенсію та будинок в Англії. Проте жага до пригод перемагає. 12 липня 1776-го капітан Джеймс Кук на кораблі Resolution залишає Плімут.

Його супроводжує судно Discovery з капітаном Чарльзом Клерком. Беруть астрономів, натуралістів і художників. Вантажать велику кількість худоби, щоб їсти й дарувати туземцям.

Автор: wikimedia.org
  Картину ”Смерть капітана Джеймса Кука” написав німецький художник Йоганн Цоффані (1733–1819). Малював момент убивства зі слів моряків, які були на Гаваях. Полотно зберігають у Лондонському національному морському музеї
Картину ”Смерть капітана Джеймса Кука” написав німецький художник Йоганн Цоффані (1733–1819). Малював момент убивства зі слів моряків, які були на Гаваях. Полотно зберігають у Лондонському національному морському музеї

Обпливають Африку й через Індійський океан дістаються Австралії. Від неї беруть курс на північ. У січні 1778 року прибувають до Гавайських островів у Тихому океані. Звідти вирушають до Аляски, щоб знайти шлях навколо Північної Америки в Атлантичний океан.

Наприкінці листопада дістаються до Чукотського моря. Воно починає вкриватися кригою та блокує кораблі. Повертаються зимувати на Гаваї.

Туземці сприймають людей на великих кораблях за богів. Кількох моряки запрошують на борт. Одному вождеві Кук дарує кинджал. Абориген називає цим словом доньку. Гавайці вітають капітана як найвищого лідера. Падають перед ним на коліна, пропонують їжу, циновки й вироби з дерева.

Та з часом виникають конфлікти. Туземці розуміють, що перед ними люди. Бачать, як ті справляють потреби, чіпляються до жінок. Стають свідками смерті матроса.

"Ми втомилися одне від одного. Вони пригноблені та злі, – пише в щоденнику офіцер Джон Ледіард (1751–1789). – Наша дружба закінчилася. Мусимо перепливти на інший острів, де наші вади невідомі й де наші чесноти можуть вразити ще когось".

Увечері 14 лютого 1779-го гавайці викрадають найбільшого човна з корабля. Джеймс Кук із десятком офіцерів і матросів іде до вождя забирати. Коли не вдається домовитися, бере в полон. Хоче обміняти на човен та інші речі, які зникли в моряків.

Аборигени на чолі зі жрицею збираються на пляжі, щоб не випустити капітана до корабля. Джеймс Кук бачить натовп і з супроводом біжить до човнів. Матроси на судні помічають це і для відлякування нападників, стріляють з гармати. Та це ще більше заохочує туземців до битви.

"Сотні озброєних людей розпочали погоню, – занотував Джон Ледіард. – Кука наздогнали кілька чоловіків і вдарили по голові палицею. Потім ножем у спину. Ймовірно, його вбив молодий син вождя. Туземці потягли кудись капітана й чотирьох убитих морських піхотинців".

Тіла ворогів, яких поважають, гавайці розрізають на частини. Потім відокремлюють плоть. Кістки зв'язують і таємно ховають, щоб ніхто не зміг поглумитися над ними. Останки Джеймса Кука ділять вожді.

Англійці вимагають віддати їх, щоб поховати. Та місцеві відмовляють. П'ять днів моряки гатять із гармат по поселенню. Лише тоді один вождь у церемоніальному плащі з червоного пір'я виносить на берег у кошику для фруктів кисті, череп і ноги капітана.

Їх зашивають у парусину, читають молитви й опускають на дно. Наступного дня залишають острови. В Англію повертаються за рік. Король Георг ІІІ оголошує загальнодержавний траур по Джеймсові Куку.

Автор: gettyimages.com
  Діти дістають морозиво з візка в Нью-Йорку 13 липня 1954-го. Вуличний продавець стомився від спеки й заснув. Того дня в місті зафіксували найвищу річну температуру +37°C. У парках роздавали холодну воду й дозволили купатись у фонтанах.
Діти дістають морозиво з візка в Нью-Йорку 13 липня 1954-го. Вуличний продавець стомився від спеки й заснув. Того дня в місті зафіксували найвищу річну температуру +37°C. У парках роздавали холодну воду й дозволили купатись у фонтанах.

427 910 в'язнів таборів воювали на фронтах Другої світової війни у штрафних батальйонах. Їх започаткували 12 липня 1941-го указом президії Верховної Ради СРСР "Про звільнення від покарання засуджених за деякими категоріями злочинів". В'язні отримували можливість "кров'ю спокутувати провину перед Батьківщиною". Їх відправляли в бої першими. Позаду контролювали загороджувальні загони НКВД

"Єрусалим – це пуп Землі. Найближче до Єрусалима Небесного. Хто помре в цьому місті, швидше потрапить у рай. Хто прийде туди, наповниться благодаттю. Води річки Йордан змивають усі гріхи. Струмки там течуть молоком і медом, з кожної травинки капає олія. Цей край плодючіший за інші. Убивати невірних там – це не гріх", –

виступає у Ватикані Папа Римский Урбан II (1042–1099) з нагоди взяття Єрусалима учасниками Першого хрестового походу 14 липня 1099-го. Лицарі вирізали майже 40 тисяч мусульман і євреїв, спалили мечеті й синагоги. Заснували Єрусалимське королівство хрестоносців. Понтифік відпустив гріхи учасникам походу, скасував борги, узяв під захист майно та родичів

16 липня 1854-го в Австрії запрацювала перша в Європі гірська залізниця Semmering. Пролягла через Земмерінґський перевал між містечками Мюрццушлаґ і Глоґґніц. Будували протягом восьми років 20 тис. робітників. Прорубали 14 тунелів, спорудили 16 віадуків, понад сотню кам'яних і 11 металевих мостів. Спеціально для цієї дороги розробили локомотиви, що долали екстремальні підйоми та повороти. Залізниця працює досі.

17 липня 1791 року на Марсовому полі в Парижі Національна гвардія розстріляла демонстрацію. Люди хотіли замінити монархію республіканським ладом. Спочатку їм наказували розійтися. Натовп ігнорував солдатів. Ті почали стріляти. Загинули майже 50 людей. За два роки короля Людовика XVI скинули з престолу і стратили разом із родиною.

18 липня 1995-го біля стін Софійського собору в Києві поховали патріарха Української православної церкви Київського патріархату 69-річного Володимира – в миру Василя Романюка. Не витримав четвертого інфаркту, що стався під час зустрічі з невідомими жінками в Ботанічному саду в Києві. Уряд відхилив прохання Синоду поховати священнослужителя на території храму. Попри це багатотисячна процесія пішла ховати його до Софійського собору. Міліція не пропускала. З бійками підійшли до брами. Біля неї розламали асфальт і викопали могилу.

Зараз ви читаєте новину «Дозволили поховати лише кисті, череп і ноги капітана». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі