Чудо реклами: як підняли з дна лейкопластир

26 березня 1845 року у США запатентували медичний пластир.

Лікарі Хорес Харрелл і Вільям Шекат розробили процес, який дозволяв розчиняти гуму і розбризкувати її на тканину. Однак каніфоль, віск і бензин, які використовували у процесі, давали алергічну реакцію. З цим почали боротися окисом цинку і тальком.

У 1882 році німець Пауль Карл Бойєрсдорф наніс на шматочок лляної тканини природний каучук, соснову смолу та окис цинку. Так винайшов перший у світі бактерицидний пластир, здатний заліковувати рани, без інфікування або подразнення шкіри.

Однак винайти пластир виявилось простіше, аніж змусити людей його купувати. Непідприємливий Байерсдорф не уявляв, як можна продати товар. Винахідник продав свою хіміко-фармацевтичну фабрику Оскарові Тропловіцу. Той збагнув чому товар мертвим вантажем лежав на складі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кров кажана та попіл: назвали вражаючих попередників бинта

Наполегливий та амбітний Тропловіц був шокований веденням справ у компанії Байєрсдорфа. Коли 1 жовтня 1890 року усі юридичні аспекти продажу були врегульовані, в голові нового власника Beiersdorf клубочились сотні ідей для розвитку нової справи.

Він організував рекламну кампанію, що клієнти партіями скуповували його продукцію. Пластир користувався попитом не лише у Німеччині, а й в усьому світі.

У 1892 році він придбав нове приміщення, у якому відкрив торговий зал. Саме ця споруда і досі є головним офісом Beiersdorf.

×