Фото: Тарас Подолян

13 травня у клініці для дорослих Центру дитячої кардіології та кардіохірургії провели стентування коронарної артерії серця 72-річному киянину. Під час процедури хірургів консультував швейцарський доктор П'єр Левіс - один із засновників методу стентування коронарних артерій та балонної ангіопластики в світі. Разом з Андресом Грюнцигом в 1977 році вони сконструювали балон та провели першу в світі успішну балонну ангіопластику коронарних артерій. Левіс та серцево-судинний хірург Пауль Фогт із Шевейцарії є штатними працівниками Центру, періодично приїжджають для консультацій та спільних операцій разом із українськими колегами.

"Усі в операційній під опроміненням, бо процедуру стентування серця проводять під контролем рентгену. Тому одягають спеціальний захист – "гумові халати" і комірці, щоб закрити щитоподібну залозу. Захист може важити 10-20 кілограмів", - каже у передопераційній кімнаті інтервенційний кардіолог Євген Марушко.

З десяток лікарів збирається перед процедурою на консиліум у пультовій. Це, по суті, частина операційної, з великим вікном у зону, де проводять втручання. На чотирьох моніторах виведені кардіограма, тиск, сатурація і зображення серця пацієнта. Усе в реальному часі.

Пацієнт на операційному столі, підготовлений до процедури. Лікарі оглядають монітори, кілька хвилин дискутують, оцінюють ризики та проговорюють різні перебіги операції, якщо щось піде не за планом.

"Це називається "Hеart tеam" (в перекладі з анг" команда серця". Це командний підхід у підборі опитимального методу лікування - Gazeta.ua). Він відбувається постійно, відколи поступає пацієнт. Кардіологи комунікують з іншими спеціалістами, щоб дізнатись альтернативну думку. Йде постійне спілкування з лікарями інтервенційного відділення. Іноді задіяно до 15 людей. Наші фахівці на зв'язку й з іноземними спеціалістами, можуть консультуватися з ними онлайн", - пояснює Дарія Крамаренко, 24 роки, лікар-інтерн. Чорнява, дрібної статури, з тонким голосом.

Чути легкий шум вентиляційних систем. Вони працюють у посиленому режимі – потужно очищують повітря в операційній. Час від час медична апаратура подає сигнали. Навпроти операційної – реанімаційне відділення. Так спроектовано, щоб у разі екстреної ситуації не втрачати багато часу на транспортування. Біля входу електронне табло із розкладом операцій на сьогодні.

"Зазвичай процедуру проводить інтервенційний кардіохірург, медсестра операційна, анестезіолог і сестра анастезіалістка. Іноді є лікар асистент. Сьогодні консультує П'єр Левіс", - говорить Євген Марушко, вказуючи поглядом на швейцарського лікаря – той у сірому захисному костюмі, склавши руки попереду себе, спостерігає за ходом втручання. В той час пацієнту зробили маленький надріз на правій руці. Через нього вводитимуть стент.

"Коли доходимо до коронарних судин вводиться рентген-контрастна речовина, вона помітна на зображені" - продовжує Марушко, показуючи на монітор, на якому серце пацієнта.

Деякі судини відображаються білим кольором.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві вперше провели унікально операцію - фото

"У пацієнта виявили критичне ураження головної судини серця. Щоб його усунути треба ввести коронарний стент, який розкриється зсередини, витіснить бляшку на зовні і відкриє нормальний кровоток. Його вводять через судину на руці і через годину людина може вже ставати й ходити. Процедура триває від 15 хвилин до години, залежить від складності. Пацієнт може бути роботоспроможний вже наступного дня. Таких процедур проводимо по 5-6 на добу", - додає Марушко.

Показує на монітори.

"З пультової дивимось за показниками. Такі самі є перед хірургом над операційним столом. Якщо якийсь показник порушується, то вмикаємо двосторонній зв'язок через мікрофон. Так можемо комунікувати".

У пультовій знаходиться анестезіолог та медсестра анестезіологістка. Завдяки апаратурі можуть виміряти розмір необхідного стенту.

"Пацієнт під час процедури при свідомості. Втручання безболісне. Все, що робить хірург-оператор, пацієнт того не відчуває, бо в судинах немає больових рецепторів. Загальна анестезія не потрібна. Лише коли роздувається стент, то на кілька секунд перекривається кровотік і може відчути дискомфорт за грудиною"

Процедура проводиться за показами. У цього пацієнта ризик інфаркту в найближчий рік – 50%. Якщо не зробити стентування, то найближчими роками точно матиме інфаркт міокарда.

Пацієнт жаліється, що затерпла ліва рука. Вона зігнута у лікті, так вимагає процедура. Медсестри періодично зволожують губи чоловіка. Ті пересихають через подачу кисню. Хірург вводить у судину предмет схожий на довгий дріт. По ньому наче по рейсах вводитимуть балони і стент.

Медсестра із легким макіяжем і нарощеними віями. Крізь медичні рукавички проглядається яскравий манікюр. Періодично набирає у шприц то фізрозчин для промивання, то рентген-контрастну речовину. Обидва розчини – прозорі. Щоб не плутатись, вони у банках різної форми – зафарбовують судини, щоб їх було помітно під рентгеном. Час від часу протирає мокрою марлею місце проколу на руці. Крові на рані мало. Хірург за потреби керує операційним столом – робить це педалею. Так може коригувати кут ангіографа. Той схожий на великий півмісяць. Дає мінімальне опромінення. Доза, яку отримує медперсонал не збільшує ризиків онкозахворювань.

"А сейчас боли есть в сердце?" - питає оперуючий хірург Георгій Маньковський, заступник директора Центру з вроджених вад серця, завідувач відділення інтервенційної кардіології. Широкоплечий чоловік в окулярах.

"Что-то почуствовал неприятное", - невпевнено відповідає пацієнт не відкриваючи очей.

Що п'ять секунд йде сигнал апаратури. Вона вказує лікарям дозування препаратів, які вводяться в організм. В операційній практично нема запаху медикаментів.

"Пожалуйста стенд 3 і 5 на восемнадцать", - говорить хірург. Тоді повторює англійською, щоб зрозумів швейцарський колега.

"3 і 5 на 18 стент открываю", - медсестра піднімає перед собою плоску зелену коробку, показує усім присутнім, що номерація співпадає із озвученою.

"Ми уже почти заканчиваем. У нас все получается. Минут буквально 10-15 продержитесь. Хорошо?" - заспокоює пацієнта хірург. П'єр Левіс стиха щось говорить англійською. Тоді мовчки переглядаються. Уточнюють у медсестри тиск пацієнта.

 

"Счас может заболеть сердце". Інший хірург прокручує у руках великий білий шприц. На моніторах спостерігають, як просувається по судинах інструментарій. Робота медперсоналу злагоджена. Чітка.

"Оля, Балон 4,5", - каже хірург.

"Что это за слово такое, балон", - слабким голосом запитує пацієнт.

"Балон это то, что расширяет ваш сосудик. Вот в автомобиле у вас сколько давления? Две атмосферы, да? А мы, что б разрушить то, что годами росло в вашем сосуде - даем давление 25. Настолько тяжелая вещь у вас там, – пояснює хірург. – Постарайтесь не двигатся, мы уже на финишной прямой".

Сигнали апаратів стали звучати частіше. Медики коротко обговорють між собою деталі англійською. Хірург періодично маніпулює столом, спостерігає за моніторами.

"Slowly, slowly", - каже П'єр Левіс, зосереджено спостерігає за рухами хірурга, не проявляючи емоцій. "Like this,okay?"

Апаратура у швидкому темпі видає звуки схожі на крик пугача. Менше ніж за хвилину все закінчується. Процедура тривала близько 50 хв.

"У нас все получилось, вы молодец - каже хірург, дивлячись на пацієнта. - Спасибо Вам всем".

Вмикається яскравіше світло. Стає шумно, усі заметушились. Медсестри злагоджено починають прибирати інструменти, закривавлене простирадло, залишки фізрозчину та контрастної речовини. Хірург відходить від столу, різким вправним рухом зриває одноразовий халат, знімає закривавлені рукавички в викидає смітник. Виходить.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лікарі заявили про страшну хворобу, яку може викликати Covid-19

"Чекайте, ліву руку ще не забирайте. Зараз все знімимо і все вам розкажемо, добре?" - дбайливо звертається медсестра до пацієнта. За кілька хвилин чоловіка вивозять із операційної, на каталці завозять наступну пацієнту.

"У пацієнта головна судина серця була закрита на 99 відсотків. Вона постачає дві третіх усієї крові до органу. Ми використовували кілька балончиків, щоб зруйнувати кальциноз, аби зайти туди стентом. Це пружинка, яка роздувається на балончику, притискає бляшки. І тим самим відновлює прохідність судини", - говорить 26-річна Марія Кучерява, кардіолог.

"Відколи приїхали швейцарські лікарі проводимо 12-13 таких операцій щодня. Найважче в нашій роботі – спілкування з пацієнтами – донести до них правильну інформацію. У хворих бувають панічні атаки під час процедури. Але у нас є анестезілоги, які вводять препарати внутрішньовенно і швидко справляються із цією ситуацією", - додає.

×