— Радіація в Україні давно не перевищує норми. Але хворих на рак щитовидки не тільки не меншає, а й постійно більшає. Дія опромінення розтягнута в часі. Від контакту до хвороби іноді минають кількадесят років, — каже Галина Новікова, ендокринолог столичного "Модерного діабетичного ­центру".

Нині існують методи, щоб повністю вилікувати рак щитовидки.

— Тут питання тільки в ранній діагностиці. Кожен житель України до щорічного огляду має додати УЗД щитоподібної залози й аналіз крові на тиреотропний гормон. Так здорові застрахують себе від запущеної хвороби. В кого виявили недугу, мають навідуватися на діагностику удвічі частіше. Є хибна думка, що для здорової щитовидки треба їсти йод великими дозами. Погано, коли замало. Але так само погано, коли забагато. Є люди, які регулярно роблять собі йодові сітки. Намащують шкіру йодом, аби організм наситився ним. Мастять нігті, суглоби. Це дуже шкодить щитовидці. Особливо, коли в ній почали утворюватися вузли. Більшості людей достатньо кілька разів на тиждень їсти морську капусту та йодовану сіль.

Ще одна невірна думка — що після пункції щитовидки у ній почнуть рости ракові клітини. Через це багато жінок бояться її робити, каже хірург-ендокринолог Сергій Черенько, завідувач відділу хірургії Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії.

— Це хибне повір'я підтримують деякі хірурги. Вирішують оперувати одразу, аби не рознести заразу. Це — фікція. Медицина не знає жодного такого випадку. Мало не половину пацієнтів оперують, коли не потрібно. Якщо зробити втручання непрофесійно, у деяких грубшає голос, в інших видно великий шрам на шиї. В когось ще й судоми час від часу трапляються. Єдина порада — знайти гарного ендокринолога.

40 000 хворих на рак щитовидки є в Україні. П'ята частина — жителі Києва й області. Рак становить 2% з усіх недуг щитовидки, що виявляють у країні. Їх мають майже 2 млн жителів.

×