Цілителька з Тернополя Жанна Дубровська, 70 років, зупиняє кров та зшиває рани силою думки. Дар лікувати передався їй від прабаби Теклі. Вона викачувала яйцем 36 хвороб.

— Я можу тільки 16, — каже Дубровська. — Онуків прабабуся повчала лікувати молитвою і чистими думками.

Стіни кабінету обвішані іконами. Навпроти вікна — декілька акварелей пейзажів. На столі — єгипетська пірамідка. На підвіконні цвіте різдвяник.

Від прабаби Теклі Жанна навчилася читати по воді, виливати віск, замовляти, лікувати травами. Та померла у 125 років. До кінця життя була бадьорою, не мала проблем із пам"яттю.

— Мені тоді 12 років було.  Прабабуся зібрала всю рідню, почастувала й попросила дядька Владимира зіграти полонез Огінського "Прощання з батьківщиною". Принесла накрите рушником сито й кожному прорекла долю. На три роки вперед продиктувала поради, коли й де саджати зернові, овочі. Огірки радила сіяти навесні того самого дня, як восени випав перший сніг. Жменю насіння завжди віддати іншій людині. Помилася, одягнула чисту вишиванку й уночі померла.

Жанна Іванівна показує товстий коричневий зошит.

— У нього моя матір записувала прабабусині рецепти. У підвалі знайшла виготовлені мамою мазі. Вони досі знімають біль у суглобах, лікують синці, простуду, розсмоктують простати.

Дубровська вперше зцілила у 16 років. З одногрупниками з ленінградського культпросвітучилища попливли човнами на острів. Три хлопці з"їли консерви й отруїлися.

— Згадала прабабусину пораду. Уявила, ніби набрала у відро води й мила хворі шлунки, доки ті порожевіли. Потім ніби закрутила шлунки рукою проти годинникової стрілки. Все минулося, — розказує.

Дубровська говорить, що подумки вибачається перед рослиною. Зриває тільки потрібну для лікування частину.

— Лікую квітами гірської арніки, то зриваю тільки їх. Стебло не пошкоджую.

Не вірив у цілительку. Пішов, аби маму заспокоїти

Жінка виглядає молодшою за свої роки. Радить не спати довго.

— На відпочинок досить трьох годин. Головне, не захопити наступну зону сну. Якщо проспати три години і 15 хвилин, треба доспати решту години.

— Не вірив у неї. Пішов, аби маму заспокоїти, — ділиться 22-річний Володимир Римар. Чоловік прийшов з армії напівсліпим, замкнувся у собі, сидів удома. — За тиждень почав розрізняти силуети. Лікуюся  місяць, уже пишу і читаю книги з крупним шрифтом.

У кабінеті на тапчані лежить 42-річна Наталя Васнецова зі Збаража. Дубровська кладе долоню їй на живіт.

— Знімаю біль, натискаючи на певні точки — нижче пупка, на горлі, на вилочковій залозі, посередині лоба, на підборідді, долонях, — пояснює цілителька.

Багато пацієнтів приходять із порчею. Пороблене жінкам Дубровська знімає в жіночий день — середу, п"ятницю, суботу. Чоловікам — в інші, крім неділі.

— Лише зроблене на смерть знімаю двічі й через церкву. Треба самому помолитися, поставити свічки перед трьома іконами. Потім молюсь я.

Про пацієнта читає по воді.

— Між четвертою та сьомою хвилинами першої години ночі скрізь тече свячена вода, — розповідає хворим. — У літрову банку по марусин поясок наберіть воду і поставте на стілець з білою скатертиною. Вода має стояти напроти скроні.

Закриту пластмасовою кришкою й загорнуту в тканину банку несуть цілительці у прозорому пакеті. Хворий опускає у воду ношений не менш як три дні натільний хрестик. Дубровська запалює свічку й читає 27 молитов.

— Ніколи не уловлюю, на якій молитві на хрестику з"являються бульбашки, створюються символи. Лисиця — зустрів хитру людину, дерево з птахами — вдале життя.

Квартири Дубровська очищує водою. Шматки свічки роздає кожному, хто там мешкає. Їх носять із собою.

×