Ольга Синтій, 23 роки, записалася до логопеда, щоб виправити гаркаву "р". Після інституту дівчина хотіла працювати на телебаченні. Там потрібно мати гарну вимову.
— Це було минулої осені. Я навчалася на четвертому курсі журфаку Київського міжнародного університету, — розповідає Ольга. — Займалася в телестудії універу. Робила сюжети, які виходили на УТ-1. Писала зі словами, де було найменше "р". Колеги реготали: рахували, скільки разів у сюжеті є буква "р". Звук на телебаченні цифровий, тому будь-який дефект посилюється в десятки разів.
В Ольжиної подруги мати працює логопедом у школі на Дорогожичах. Домовилися, щоб Людмила Михайлівна позаймалася з дівчиною.
— Ми почали розрухувати мовний апарат: я витягувала язик та губи, робила дихальні вправи, читала скоромовки, — розповідає Синтій.
Вправи виглядали смішно — перші три заняття дівчина сміялася зі свого відображення у дзеркалі. Робити їх треба було щодня, зранку й увечері. А ще двічі на тиждень ходити до логопеда.
— Щоб "р" бринів твердо, Людмила Михайлівна вставляла спеціальний патичок мені під корінь язика. Я казала "жжж — ррр". За два тижні звук почав вимальовуватися, але ще був не чистий.
У логопеда Ольга займалася майже місяць. Більше не змогла через нову роботу й брак часу. Каже, якби не це, нині говорила б зовсім чисто:
— Логопед мене хвалила. Однак мені не вистачило часу. А ще більше людини, яка мене терпіла б: щоб я повільно говорила, а вона слухала й не сміялася. Заспокоїла мене мама. Говорить: я почула Луценка в прямому ефірі й зрозуміла, доню, що в тебе все добре.
Логопеди кажуть, навчити людину правильно вимовляти звуки можна і в 20, і в 30 років. Головне — тренуватися.
— Дорослим ставлю звуки за десять занять, — розповідає Тетяна Ярош, 55 років, учитель-логопед київського дошкільного навчального закладу N611. — Доросла людина свідомо підходить до проблеми. Діти цього не розуміють, і з ними треба гратися.
Аби виправити вимову, старшим треба змінити сприйняття звуку, яке укорінилося в голові.
— Приміром, 25 років він вимовляв звук у ніс, як французи, а тут його треба правильно вимовити. Спочатку це важко. Адже ми говоримо автоматично, не задумуючись, куди ставити язик і як вигинати губи.
У Тетяни Василівни був учень — навчався на першому курсі в консерваторії на оперного співака. Він не міг твердо вимовляти "р".
— Цей хлопчина, коли поступав, так підібрав програму, що цього мовного дефекту не помітили. Хлопець мав гарний голос. А на зимовій сесії викладачі його розкусили й порадили шукати логопеда. За десять занять ми все виправили.
4 
35413
Коментарі
1