В останні роки люди, які мають сад і виноградник, купують соковижималки. За кілька годин кілограми яблук і винограду можна переробити на вітамінний напій. Ті, хто раніше придбав соковарку, до сучасних соковижималок ставляться скептично.
— На соковижималці важче вичавити сік із фруктів з кісточками, — каже 61-річна Раїса Нестеренко з села Старосілля Городищенського району Черкаської області. — До того ж залишається багато відходів і вичавок.
Жінка понад 20 років користується соковаркою. Улітку варить сік із яблук, груш, абрикосів, смородини, аґрусу, порічок, малини, полуниць. Зовні непримітний прилад із трьох алюмінієвих каструль чавить сік трохи довше, ніж соковижималка. Але зварений сік за смаком не відрізниш від вичавленого. У нижню каструлю соковарки заливають 3 л води. Коли вона закипає, ставлять друшляк із подрібненими фруктами. Під дією пари виділяється сік, який стікає в середню каструлю з краником. За 20 хв. напій можна переливати в банку. Сік із смородини чи малини готується швидше.
— Часто соковарку позичають сусіди, — розповідає Раїса. — Приладом користуватися не складно. Це ж не соковижималка, де декілька швидкостей і двигун. Зламати соковарку при всьому бажанні не вдасться. Головне — слідкувати, щоб у нижній каструльці було вдосталь води, і вчасно доливати.
Вичавки із соковарки не викидають. Додавши цукор, пюре закатують у банки на зиму. Його використовують як начинку для пиріжків.
Сік із ягід готується найшвидше
Цьогоріч соковарку в Нестеренків позичила 65-річна сусідка Уляна Марченко. Жінка готувала сік із абрикосів, смородини та яблук. Каже, замовила дітям, щоб купили таку ж у Києві, бо набридло позичати.
Син Сергій Марченко бачив схожі соковарки на Подолі в магазині "Господарські дрібниці". Менша на 6 л коштує 210 грн. Більша 8-літрова каструля — 120. Продавці запевняють, що метал у соковарках якісний, довгі роки не прогоратиме.
Соковарки "Цептер" і "Бергоф" мають антикорозійне напилення. Тому коштують понад 1 тис. грн. Їх ще донедавна можна було купити в Києві. Тепер продавці спеціалізованих магазинів цих фірм кажуть, що соковарки до них уже не завозять. Старі надходження розпродали, а нових не передбачається.
— Якщо за соковаркою слідкувати, мити каструльки, вона служитиме не одне десятиріччя, — каже Раїса Нестеренко. — Від імпортних вона відрізняється хіба що тим, що не буде так блищати. Напій, приготований у алюмінієвій соковарці, не відрізниш від того, який зварили в дорогій каструлі.
Коментарі
1