Із подорожчанням газу перейшов на комплексне опалення: підключив до газового котла твердопаливного. Не знаю, як без нього обходився. Раніше скільки газу не набавляв, а все рівно холодок по хаті гуляв. Тепер і в найлютіші морози тепло, — каже 46-річний Олексій Гетьманенко з Херсона.
— Твердопаливний котел можна застосовувати і як додаткове, і як основне джерело тепла. Головне — обрати модель із достатньою потужністю. Якщо цей показник буде занизький, увесь будинок один котел обігріти не зможе, — розповідає інженер 39-річний Віктор Назарчук із Києва.
У використанні твердопаливні котли прості. Регулярно завантажувати паливо, щоб підтримувати стабільну температуру теплоносія, і періодично чистити обладнання від сажі й попелу — все, що потрібно. Чистять його кожні три-сім днів.
— Традиційні твердопаливні котли частіше засмічуються, піролізного й довготривалого горіння — рідше. Якщо вчасно не чистити, устаткування працюватиме не в повну силу. Що більше сажі накопичуватиметься, то менше буде тепла.
Правильно вмонтований твердопаливний котел із достатньою потужністю дозволяє зекономити на опаленні 40–60%. Середні місячні витрати на такий вид обігріву становлять 1800–2000 грн, тоді як газові й електричні системи забирають за місяць від 2,5 до 8 тис. грн.
— Паливо для таких котлів значно дешевше за газ і електроенергію. Асортимент його величезний: дрова, вугілля, паливні брекети, пелети, солома, обрізки ДСП, тирса, кора дерев, щепа, тріска. Окремі моделі дозволяють утилізувати й сільськогосподарські відходи. Приміром, опале листя, кукурудзяні качани, насіннєве лушпиння.
Як часто потрібно підкидати паливо, залежить від виду твердопаливного котла. Традиційні на одному завантаженні працюють 2–6 год., піролізні — 6–15 год., тривалого горіння — три-шість днів.
— Від виду залежить й коефіцієнт корисної дії котла. Піролізні є найпотужніші. Їхній ККД становить 80–90 відсотків. Вони ж і найвибагливіші до палива: потребують тільки якісного й вологістю не менш як 20 відсотків. Трохи менш ефективними й не такими примхливими є твердопаливні котли тривалого горіння. Їхній ККД — 78–82 відсотки.
Найменший ККД мають традиційні твердопаливні котли — 70–79%. У таких котлах спалювати можна навіть паливо із 40-відсотковою вологістю.
— Твердопаливні котли можуть забезпечувати й гаряче водопостачання. Також є моделі, оснащені плитами для приготування їжі.
Коментарі