"Ткані сумки в мене найчастіше замовляють подруги, — показує ткані торбини 25-річна Мирослава Рожко з міста Дубляни на Львівщині. — Вони практичні — з підкладкою та клапаном на липучці".

Ткацтвом Мирослава захопилася змалку. Їй 13-річній на Миколая батьки подарували ткацький верстат. Навчаючись у Львівській академії мистецтв, через друзів знайшла ще два. Тепер у кімнаті дівчини стоять три дерев"яні верстати. Мирослава тче килимки, рушники, гобелени та сумки.

— Сумки тчу на найменшому станку, на ньому можна виготовити полотно завширшки 30 сантиметрів, а завдовжки — скільки захочете, — розповідає Мирослава. — Кожна  сумка ексклюзивна, існує лише в одному екземплярі. Їхні власниці — здебільшого мої колежанки. Ціна залежить від складності роботи, кількості й якості ниток.

Орнамент вибирають разом із замовницею

Мирослава робить сумки квадратними — 30х30 см. Окремо тче ручку завширшки 10 см. Такі торбини коштують від 500 грн. Орнамент вибирають разом із замовницею. Жодного молода майстриня ще не повторювала.

— Оцих рибок вигадала сама, — дівчина крутить у руках темно-вишневу сумку з різноколірними рибками. — Моя мама, художниця, радила змінити тло, але я зробила по-своєму. Вийшло — супер! А на цій, дивіться, скіфський орнамент. Подруга як побачила оці завитки — і собі попросила зробити такі на сумці.

Мирослава тче сумки лише з нових ниток. Використовує вовну, синтетику і акрил. 100 г акрилових ниток коштують 3 грн, а вовняних — 10–15 грн. Усі сумки мають усередині підкладку. У них вміщаються 2–3 книжки і кілька зошитів. Найзручніше Мирославині торбини носити через плече.

— У коледжі нас навчали ворсової техніки ткацтва, — Мирослава показує пухнастий клаптик тканини, проводить по ньому рукою. — Тепер хочу використати її для сумок. Зроблю собі на пробу. Із ворсом буде клапан, решта — гладенька поверхня.

Мирослава працює у Дублянській дитячій школі мистецтв. Навчає дітей малювання. У вільний час стає до верстата. Третій тиждень тче на ньому двометровий гобелен.

Львів"янка Ярина Бойко, 23 роки, пошила сумку з джинсових штанів. Вони стали затісними, тому й вирішила переробити їх на торбину.
— Викройок не треба. Достатньо обрізати штанини, розпороти з одного боку і зшити низ, а згори пришити ручку — і сумка готова, — пояснює дівчина. — На колінах моїх джинсів були симпатичні кишеньки. Я їх хотіла зберегти, тому обрізала штанини вище колін.
Зі штанин-"кльош" вийшло два клапті у формі трапеції. Готові кишені опинились якраз посередині обох боків сумки.
— Дна я не викроювала і не прострочувала на машинці якимись особливими швами. Хотіла, щоб сумка була м"якою і мішкуватою, — додає Ярина.
Зверху вшила замок-блискавку завдовжки 50 см. Ручки Ярина зробила зі старого дерев"яного намиста. Це прикраси мами, пояснює дівчина. Вони вже потерті, тому мама намисто не вдягала. З обох кінців пришила ручки міцною ниткою. Вийшли вони не дуже довгими. Сумку зручно носити на зігнутій руці.

×