80-річна Єфросина Хавхало із села Дружне Калинівського району на Вінниччині живе в хаті, обкладеній соломою. По периметру, за півметра від стін, укопані грубі палиці, що впираються в дах будинку. Поперек товсте гілля — наче рідкий тин. За цю "сітку" втрамбована солома. Для вікон зроблені отвори, щоб улітку вони могли відкриватися. Хата схожа на стіг сіна з дахом. Єфросина Іванівна все це зробила 10 років тому сама. Так вона економить дрова й не мерзне взимку.
— Хто б мене не шукав, усім люди в селі кажуть: це в кого солом"яна хата, — шепелявить бабуся. — Я вже племянніку казала, шо як помру, то аби порозбирав це сміття і спалив, бо від людей встидно. А поки живу, то хай буде, шоб тепліще було.
Газ у село провели кілька років тому, в Єфросини Іванівни навіть стояк є на подвір"ї.
— Ну і шо мені з того? Ви знаєте, скільки стоє той газ до кухні провести? Штири тисячі! А мені сказали, ше вікно треба рубати, то де там я сама справлюся з мінімальною пенсією. Поки мені й так добре. Полінця в грубу вкинула, воно і тепло. Вітер по стінах у мене не гуляє, то й не мерзну.
Скористатися досвідом бабусі спробували деякі сусіди, але в них нічого не вийшло.
— Вони кукурудзяним обкладали, а воно не так легко. Солому треба свіженьку брати, не злежану і втрамбовувати дужче, бо як почне сідати, зверху дірки будуть.
Коментарі