Компостери почали встановлювати у дворах вінницьких багатоповерхівок. Таку ініціативу подав волонтер із Франції. Ідею підтримала громадська організація "Наше Поділля".
— Компост — це гроші. Він потрібен садівникам, — каже голова громадської організації Юрій Степанець. — Власники кімнатних рослин час від часу потребують для них ґрунту. Можна купити його в магазині. Але можна не купувати, а зробити самому.
Перший компостер з'явився у дворі по вулиці Якова Гальчевського. Він нагадує дерев'яний ящик із кришкою. Відходи туди викидають мешканці багатоповерхівки.
— Перед тим як установити компостер, ми провели для людей інструктаж. Розказали, як за ним доглядати та які відходи викидати. Виготовили ящик власними силами, користуючись кресленнями та порадами фахівців. Обрали найпростіший і найменший варіант. Доглядати за компостером допомагають волонтери: зволожують за потреби, перемішують, стежать за балансом вуглецю та азоту, — розповідає Степанець. — Хочемо не просто навчити городян виготовляти добриво для рослин на своїх подвір'ях. Головна мета — донести до відома людей, що сміття не стаття витрат, а ресурс.
Компостер легко зробити зі старих ящиків.
— Два ящики для яблук збити між собою. Зверху приладнати кришку, щоб не проходило світло, — говорить 30-річний Олексій Мудрик із Вінниці. — Внизу вирізати віконце й зробити дверцята 20 на 20 сантиметрів. Дно роблять щільним, без просвітів. Якщо за основу взяли ящик, слід між основними його штахетами набити дощечки. А от отвори між боковими дошками закладають сіткою. Перед використанням протирають дошки антибактеріальним розчином, щоб ящик не згнив.
Дно компостера встеляють порваним картоном чи великими гілками. Такий дренаж виводитиме зайву вологу і забезпечить відток вуглекислого газу. Друге правило — чергування зелених і коричневих відходів. Варто чергувати траву, опале листя, картон із рештками їжі. Шари мають бути не більш ніж 10 см.
Раз на два тижні вміст компостера варто перемішувати, щоб було достатньо повітря. Друга умова — достатня кількість вологи. Якщо масу з компостера стиснути в кулаці, має виділитися кілька крапель води. За сухішої варто зволожити. Якщо рідина витікає струменем, для її поглинання треба додати подрібнений гофрокартон.
— У компостер не бажано кидати кістки від м'яса та риби, залишки молочних продуктів. Вони приваблюють гризунів і мух. Можна класти практично всі харчові рештки: шкірку від овочів, сухий хліб, заварку від чаю, кавову гущу. А це фактично 40 відсотків усіх відходів домогосподарств. Органічні відходи викладаються шарами, нижчий дозріває швидше, а найвищий — найдовше. Дверцята знизу допомагають вигорнути готовий компост. Процес дозрівання безперервний, тобто добриво можна використовувати впродовж року, — додає Мудрик.
Прискорити процес можна за допомогою хробаків. Є спеціальні каліфорнійські черв'яки, але можна запускати й звичайних дощових.
— Щоб їх завести побільше, закопую на ділянці відро з металевою кришкою, в якому свердлю дірки крупним сверлом. На низ кладу компост, зверху присипаю рештками їжі з кухні. Залишаю так на два тижні. За цей час у відрі набереться багато черв'яків. Їх можна перемістити в компостер.
Готовий компост нагадує чорнозем, але масткіший та жирніший. Влітку він дозріває за місяць. Узимку треба до двох місяців. Компост використовують для підживлення кімнатних рослин, городини, дерев та кущів.
2 
35413
Коментарі