— Щодня з хорошої корови маю майже 30 літрів молока. Дою апаратом, — розповідає 50-річна Галина Присяжнюк із села Малинівка Літинського району Вінницької області. — Воно чисте, без бактерій. Тому молокозавод приймає як від фермерського господарства. А якщо переробляю частину на сир і сметану, дохід зростає.
Жінка має шістьох корів. Раніше доїла їх вручну. Чотири роки тому діти подарували автоматичний апарат. Молока стало більше майже на третину, каже.
— Корову до доїльного апарату найкраще привчати навесні, доки вона ще не ходить на пашу. В цей період можна поспостерігати за твариною, поступово збільшуючи надої, — говорить вінничанин 36-річний Василь Зубов, менеджер із продажу сільгосптехніки. — Спочатку доять уручну, але вмикають апарат на кілька хвилин. Наступного дня — довше. Дивляться на реакцію корови. Коли перестає звертати увагу, під'єднують до дійок. Якщо поступово привчати корову до пристрою, вона не боятиметься.
Доїльні апарати бувають двох видів — із сухими й масляними насосами. Сухі — дешевші, але працюють гучніше, масляні — навпаки.
Важливий матеріал, із якого зроблені стакани, що одягають на дійки. Можуть бути алюмінієві, з нержавіючої сталі чи полікарбонату. Фахівці радять брати металеві. Завдяки вазі краще видоюють молоко. Є комплектації з насадками для кіз, овець і кобил.
— Апарати неважкі. Їх легко переносити й мити. Прості в користуванні. Достатньо ввімкнути в розетку і приєднати до дійок, — додає Зубов. — На одну корову витрачають 5 хвилин. Коли молоко більше не тече, це чути за звуком роботи апарата. Поліпшені доїльні пристрої обладнують автоматикою. Самі вимикаються. Можна доїти одночасно кілька тварин.
Фермери кажуть — витрати на доїльні апарати окупляться за рік. Середній термін служби такої техніки становить 10 років. Якщо вчасно змінювати зношені деталі насоса, працюють десятиліттями.
2 
35413