— Ми з чоловіком любимо сидр. Готуємо самі. Яблука й груші щороку на дачі рясно родять, тому проблем із сировиною не буває. Зі смаком домашнього ніякі фабричні не зрівняються. Мій напій — ароматний, легкий, трохи газований, не п'янкий. У спеку — те, що треба. Спрагу втамовує відмінно, — каже 46-річна Ольга Стрільчук із Херсона.
— Основним призначенням дистиляторів є виготовлення якісного алкоголю в домашніх умовах. При цьому асортимент великий — сидр, вино, віскі, різноманітні настоянки, наливки, лікер, бренді, ром, текіла, джин і тому подібне, — розповідає інженер-технолог Андрій Головко, 30 років, із Києва.
Обсяг готового продукту залежить від об'єму перегінного кубу.
— Приміром, 30-літровий куб заповнюється на 80 відсотків. Із першої перегонки вдасться отримати майже 6–8 літрів напою міцністю 50–60 градусів. На виході буде чистий продукт, у якому не залишиться ні сліду сивушних масел.
Аромат напоїв після перегонки не вивітрюється.
— Сторонніми смаками й запахами продукт у дистиляторі не насичується, а от свої зберігає. Сливянка, сидр, вино, наливка — все лишається ароматним.
Окрім приготування домашніх міцних напоїв, дистилятори можна використовувати й для очищення води.
— Такий апарат дозволяє повністю позбутися сольових домішок. Очищеною в дистиляторі водою можна поливати рослини, і кислотність ґрунту не порушиться. Окрім того, дистилятом рекомендують заправляти парові праски й зволожувачі повітря — так вони довше прослужать. Те ж саме стосується й електрочайників. Дистильована вода для подібних пристроїв підходить якнайкраще, адже не лишає після себе накипу. Для домашніх акваріумів кращого теж не знайти — рибки в такому очищеному середовищі добре почуваються.
Дистилятори — довговічні.
— Зазвичай такі апарати виготовляють із нержавіючої сталі, тому служитимуть не один рік. Навіть за умови щоденного використання.
Особливого догляду дистилятори не потребують.
— Необхідно лише добре промити водою після чергової перегонки.
Гарантію на дистилятори дають у середньому на три роки.
— Солідні компанії забезпечують повну техпідтримку, за необхідності замінюють несправні деталі.
Бренді готують із винограду сортів Ізабелла й Лідія
— Готую бренді у сотню разів кращий, ніж магазинний. У домашнього — смак насиченіший, і в ньому точно немає хімії, — каже 52-річний Петро Якимчик із Дніпра.
Для приготування домашнього бренді бере 15 кг винограду сорту Ізабелла чи Лідія, 2 кг цукру й 2 л води.
— Перетовчені ягоди посипаю кілограмом цукру, ретельно перемішую й відставляю в тепле місце на тиждень. За цей час рідина має достатньо забродити, щоб утворені дріжджі спустилися наниз, а ягоди піднялися вгору. Тоді відбираю виноградні шкірки, рідину переливаю в бутель, додаю туди ще кілограм цукру й закриваю гумовою рукавичкою.
Лишає бродити ще на три-чотири тижні. За надто спекотної погоди на два-два з половиною.
— Далі переганяю все через дистилятор рази зо три. Потім трохи розбавляю водою й розливаю по бутлях — у них треба попередньо закласти почищену дубову кору, десь на половину посудини. Додаю ще по декілька бруньок гвоздики й чорного перцю горошком, кориці на кінчику ножа й по чайній ложці чорного листового чаю. Далі все це має настоюватися чотири-п'ять тижнів.
Напій проціджує через дрібне сито й розливає у скляні пляшки.
Коментарі