— Ванну треба берегти вже спочатку, щоб вона не втратила вигляду раніше строку, — радить Олег Матвійчук, 28 років, продавець побутової хімії на ринку поблизу столичної Севастопольської площі.
— Її слід частіше мити. Для вибілювання не можна використовувати кислоти, бо вони руйнують емаль. Псують її й відбілювачі білизни. Тому замочуйте речі в мисці, а воду з відбілювачем після прання зливайте в унітаз. Не можна чистити ванну дротяними щітками чи наждаком.
— Місцями зруйновану емаль я відновила клеєм БФ-25, — ділиться досвідом киянка Антоніна Губич, 56 років. — Мені порадила знайома. Спочатку пошкодження зачищала наждаком, далі протерла бензином. Після висихання змастила клеєм. Потім у кілька шарів наклала суміш клею і сухих білил. Кожному шару треба дати висохнути доки ця частина не побіліє.
Лиху також можна зарадити за допомогою клею "Суперцемент" і білої емалі, запевняє Губич. Їх потрібно змішати в рівних пропорціях. Обробити поверхню чотири рази з перервами на добу. Починаючи реставрацію, ванну знежирити бензином. Нове покриття добре втирають густим шаром, акуратно вирівнюючи.
— Шершаву емаль я відновив звичайною білою нітрофарбою, — розповідає рівнянин Олександр Носик, 67 років. — Поверхню знежирив ацетоном. Потім налив трохи фарби у ванну і втирав у дно і стінки. Фарба заповнила тріщинки й пори. Надлишки збирав тампоном, змоченим у розчиннику. Після висихання повторив обробку кілька разів.
Коментарі