"Виноград цього року вродив добре, — каже 60-річна киянка Галина Старенька. На перехресті столичних вулиць Івашкевича і Вишгородської жінка продає крупний темний виноград із власного саду. — У нас один великий кущ сорту "Лідія". Дід із винограду робить вино, а я у банки компот на зиму закриваю і трохи продаю".
Ягоди Галина кладе в трилітрову банку. По вінця заливає водою. Потім зливає в каструлю, додає склянку-півтори цукру. Варить сироп, заливає ним банки з виноградом. Закручує металевою кришкою.
— Ягоди насипом кладу в банку, іноді й цілими гронами, з гілочкою закриваю, — веде далі жінка. — Компот ставлю у погріб. Жодна банка ще не зірвала.
Киянка Вікторія, 30 років, готує варення з винограду двох видів. На базарі купує по кілька кілограмів рожево-синього домашнього й ясно-жовтого без кісточок, сорту кишмиш.
— Лікарка казала, що виноградне варення корисне для дітей, — пояснює Вікторія. — От і навчилася його варити.
Жінка бере 1 кг винограду. Ягоди обриває, миє і засипає 0,5 кг цукру. За ніч вони пускають сік. Далі господиня варить сироп: склянка води на 0,5 кг цукру. Заливає ним виноград, доводить до кипіння. Відставляє каструлю. Наступного дня варить до готовності. Капає краплю сиропу на стіл. Якщо не розпливається, значить, варення готове. Його розкладає в стерилізовані на пару банки.
— Варення з темного винограду вийшло не дуже солодке, — каже вона. — Їстимемо його з чоловіком. Світле, з киш-мишу, взимку даватиму доньці Насті.
Коментарі