У столиці напроти виходу з метро Політехнічний інститут на дерев"яній розкладці продають здобу по 1,7–2,5 грн. Там є великі плюшки, ватрушки, пиріжки з яблуками, маком, сосискою та хачапурі. Кожен виріб загорнутий у прозору харчову плівку.

— Печуть їх на приватному підприємстві, — невдоволено каже жінка в чорній штучній шубі, поверх якої пов"язаний фартух. За розкладкою стоїть кілька картонних ящиків. У них рядочком складена здоба. — До п"ятої-шостої вечора всі розпродую, — і відвертається.

— Я на обід до кави три плюшки купую по гривні сімдесят, нещодавно вони півтори коштували, — почувши розмову, каже 30-річна Альона. Вона поряд продає шкіряні рукавички. — Вони найбільші та посипані цукром. І каву купую в жінки напроти.

25-річна Ірина Рустамова поблизу розкладки продає фрукти. Каже, не втримується й за день з"їдає 3–4 ватрушки.

— Печу вдома пиріжки з сиром і родзинками, — розповідає Ірина. У тісто вона кладе два яйця, трохи дріжджів, молоко та борошно. — У дріжджове тісто обов"язково треба класти цукор. Тоді воно краще підходитиме.

Начинку готує з розтертого домашнього сиру, родзинок, цукру та ванілі. Загортає її в тісто та випікає в духовці.

Киянин Василь Маруц, 52 роки, пиріжків ніколи не купує. Пече їх сам лише напередодні релігійних свят. Тісто завжди замішує однаково, начинку вибирає під настрій.

— Чого мені захочеться, тим і начиняю пиріжки, — говорить Василь Петрович. Найчастіше готує з цибулею, м"ясним фаршем, мармеладом, журавлиною та сушкою.

У теплому молоці Маруц розводить 200 г дріжджів, додає по столовій ложці цукру та борошна. Як на поверхні з"являються бульбашки, вливає залишки молока (чоловік бере 1 л), 5 яєць, збитих із 300 г цукру, та 300 г жирної сметани. Рідину переливає у глибоку миску, всипає 2 кг борошна та замішує тісто.

Солодкі пиріжки змащую розтопленим шоколадом

— Якщо тісто рідке, додаю ще борошна, — веде далі Маруц. — Мішу, поки тісто перестане чіплятися до рук. Залишаю на годину на табуретці під батареєю.

Із тіста ліпить пиріжки, за півгодини змащує їх збитим жовтком і ставить у духовку.

— Солодкі пиріжки охолоджую і змащую розтопленим шоколадом, — додає Василь Петрович. — Найбільше роблю з мармеладом, їх моя дружина обожнює. Куплений мармелад просто загортаю в тісто.

Для начинки з сушки чоловік обдає окропом сушені яблука і груші. Сушку залишає мокнути, доки вона стане м"якою. Перекручує її кілька разів на м"ясорубці, додає цукру за смаком.

Валентина Пастоюк, 69 років, із Вінниччини пече дріжджові пиріжки з цукерками. Жінка приїжджає торгувати до столиці. У тісто вона додає дріжджі, цукор, тепле молоко, склянку олії, борошно.

— Сусідка в тісто кидає масло, маргарин і сметану, а в мене й із олією добре виходить, — усміхається Валентина Петрівна. Вона невисока, у теплій, пуховій хустині. —  Підходити тісто ставлю на газовий котел.

Карамельки для начинки Пастоюк купує з повидлом. Для  пиріжка потрібно 2–3 цукерки.

Згадує, як колись начиняла пиріжки цукровим буряком із маком.

— Солодкі цукрові буряки відварювала, терла та перемішувала з маком, — розповідає Валентина Петрівна. — Смачненні виходили! А солодкі ж які!

У родині киянки Ніни Деревінської, 57 років, цукровий буряк для пиріжків запікали в печі. Потім терли та додавали сирі ягоди калини. Пиріжки ліпили великі. Такі самі жінка готує із солодкуватої квасолі.

— Варену квасолю добре розтираю, — ділиться Ніна Миколаївна. — До неї додаю розтертий з цукром мак. Смак таких пиріжків ні з чим порівняти неможливо.

Зачерствілу випічку обливають сметаною

Киянка Ніна Деревінська зачерствілі солодкі пиріжки "реанімує" сметаною.
— Сметану збиваю з цукром, обливаю нею пиріжки і ставлю в духовку на кілька хвилин, — розповідає Ніна Миколаївна. — Черстві пиріжки стають м"якими, наче щойно спечені.

×