— Мама з дитинства вбила у голову: супчики їсти треба щодня, — каже 21-річна Інна Серебрянська, студентка столичної художньої академії. — Грошей ніколи не вистачає. На борщі терпіння й час треба. Знайшла вихід — "лінивий" сирний суп нашвидкуруч. Нещодавно довідалася його назву — "французький".

Головне для "лінивого" супу — мати у холодильнику кілька плавлених сирків, сосиску, моркву та картоплю. Сирки Людмила купує з найбільшим відсотком жирності — 75%.

— Майже дієтичний супчик виходить, — усміхається Серебрянська. На чотирилітрову каструлю вона ріже кружальцями дві великі морквини.

— Для смаку кидаю лавровий лист та цибулину. Коли суп звариться, її виймаю та викидаю.

Щоб цибуля в супі пустила сік, дівчина надрізає її зверху навхрест. Коли морква майже зварилася, додає порізану дрібними кубиками картоплю.

— Кидаю щонайменше чотири сирки, — вона тре їх на найдрібнішій тертці. — Додаю у готовий суп. Не лякайтеся, сирок може прилипнути до стінок посуду.

Суп ретельно розмішує. Сир поступово розплавлюється, страва стає однорідною й набуває молочного кольору. Інна чекає, доки суп закипить. Додає нарізані тонкими кружальцями сосиски. Солить за смаком.

— Обов"язково кидаю улюблену угорську приправу "Вегети".

Узимку сирний суп Серебрянська варить із сушеними грибами. Попередньо заливає жменю грибів окропом і накриває кришкою. Щоб добре розпарилися.

— Зливаю з грибів воду й додаю у суп із картоплею. Далі — все за рецептом, — говорить Інна.

"Лінивий" суп смакує й холодним.

×