"У нас вдома цукру немає. Його заміняє мед, — каже темноволоса жінка в солом"яному капелюшку Анна Лисенко з села Боромля Тростянецького району на Сумщині. — Друзі, які заходять на чай, звикли до цього. А хто не любить мед, приносить сахар із собою".
У родині Лисенків усі пасічники. Мають 350 вуликів. Мед їдять самі й на продаж возять. До Києва приїхали на всеукраїнську виставку "Медовий Спас", що проходила на території Києво-Печерської лаври. Гречаний, соняшниковий, рапсовий, акацієвий, квітковий, лісовий, луговий мед пропонували від 30 грн за літр.
— Кияни запитують, чи стовідсотково гречаний мед? Та чистого меду не буває, — зітхає Лисенко. — За бджолою ж не услідкуєш, куди вона летить: на гречку чи квітку бур"яну сяде!
Коронна страва родини Лисенків — медовик із темного меду.
— Беру гречаний, але підійде і з різнотрав"я. Головне, щоб мед був темного кольору, — розповідає 32-річна Тетяна, донька Анни.
Із чотирьох яєць, столової ложки меду, двох чайних ложок негашеної соди та борошна Лисенко замішує круте тісто. Залишає його на дві доби. Потім ділить на шматочки й розкачує тісто качалкою. Коржі мають бути тоненькі.
— Настояне тісто еластичне, тому іноді розтягую його руками, — Тетяна поправляє біляве волосся. — Беру кришку з найбільшої каструлі й вирізаю по ній тісто.
Торт виручає жінок у екстрених кулінарних ситуаціях
Коржі жінка випікає на деку в духовці. Коли охолонуть, змазує домашньою сметаною, збитою з цукром. Торт має настоятися — від кількох годин до доби.
— Не турбуйтеся за соду, за дві доби вона перебродить із медом, — пояснює господиня. — А коржі виходять тонкі й пористі.
Торт виручає жінок у екстрених кулінарних ситуаціях.
— Готові коржі можуть тиждень лежати у холодильнику. А як несподіваний гість на поріг — перемазуємо медовик, — кажуть Лисенки. — Завжди є чим смачним пригостити. Дуже вигідний торт.
45-річна Любов Сердюк із міста Первомайськ на Миколаївщині медовик пече за складнішим, але швидшим рецептом. Бере дві столові ложки меду й ложку цукру. Додає 150 г маргарину, двоє яєць та дві столові ложки борошна. Усе перемішує і ставить на парову баню.
— Щоб торт мав насичений медовий запах, а коржі — гарний коричневий колір, мед перетоплюю з цукром. Навіть трохи підпалюю, — ділиться рецептом Сердюк.
До завареного на пару тіста додає півтори склянки борошна, ретельно перемішує й викладає на стіл. Вимішану масу розкачує в тонкий пласт, прикладає тарілку й ножем вирізає круглі коржі.
— Чим тонше розкачаєте тісто, тим торт буде смачнішим, — радить жінка. — Найкраще це робити, коли тісто гаряче й м"яке.
Господиня випікає коржі до коричневого кольору в електродуховці. Холодні перемазує збитою сметаною. За кілька годин подає медовик до столу.
— А ще я і моя внучка Маринка любимо манку з медом, — додає Сердюк і мочає ножа в банку з цим продуктом. Дає скуштувати високій жінці. — Варю звичайну манну кашу, а в тарілці поливаю її медом. Навіть закристалізований у гарячій манці розтає, стає рідким і смачним.
Анатолій Мельник додає до кави акацієвий мед
Пасічник із Києва Анатолій Мельник, 55 років, каву п"є лише з акацієвим медом, який має слабкий запах і ніжний смак.
— Такий рецепт шість років тому підказав друг Сашко, — каже Мельник. — Готую звичайну каву. А коли трохи охолоне, додаю ложку меду. Обов"язково акацієвого. Він не міняє ні кольору, ні смаку кави.
Малина, суниця, полуниця, залиті медом, стоять у холодильнику Мельників до зими. А медовуху лише кілька разів робили, й то невдало. Господареві не сподобалося, що напій сильно пахне медом.
— Якось у метро розбив банку медовухи з гречаного меду. Ох і аромат пішов! Аж незручно стало, — зізнається бджоляр.
Солодощі у відерці виглядають апетитно
Бджоляр Борис Бондарчук, 37 років, з міста Нова Ушиця на Хмельниччині родзинки, курагу, арахіс та грецькі горіхи заливає квітковим медом. Складені шарами у прозорому пластиковому відерці вони мають дуже апетитний вигляд. Півкілограма цих солодощів пасічник продає в Києві по 14 грн.
— Це набір Амосова, — жваво пояснює Бондарчук. — Він смачний і корисний, нормалізує тиск, розріджує кров. Але мед у чистому вигляді для мене найсмачніший.
Коментарі