Фото: фото: mirror.co.uk

У зоопарку Копенгагена в Данії приспали чотирьох здорових левів. Зробили це через 10-місячного самця. За законами прайду – левиної зграї – молодший і сильніший лев убиває старших та їхнє потомство. Раніше цим звірам згодували 18-місячного жирафа Маріуса. Він також був здоровий, але йому не могли знайти самицю. Працівники боялися каструвати Маріуса, бо від наркозу міг зламати шию. Жирафа застрелили та розрізали перед дітьми, які хотіли роздивитися будову тварини. Активісти назбирали 27 тисяч підписів за збереження йому життя

Едгарс ВІТОЛС, 55 років, менеджер у зоопарку, Рига, Латвія:

– У Ризі ніколи не виникало ідеї зробити евтаназію тварини освітньою подією. Вбиваємо, коли вже нічого іншого зробити не можна: хворих або тяжко травмованих, старих, дуже агресивних. Дотримуємось рекомендацій із розмноження, щоб не було генетично небажаних особин. До програм із розмножень залучаємо тварин, які не прижилися в інших групах.

Зараз маємо чотирьох жирафів, усі – самці. Але в зоопарку їх не збираються долучати до розмноження. Водночас нікого нового теж не приймають. До цього нам щастило знайти притулок для всіх тварин, які не поміщалися в Ризі. Якщо розуміємо, що їм не буде де жити, не даємо розмножуватись.

Лорін БЕЙКЕР, 38 років, ветеринар у зоопарку, Нью-Йорк, США:

– Наші скандали переважно пов'язані з кадровими питаннями. Зараз проблема, бо відправили на пенсію жінку, яка хотіла ще попрацювати. Людина не розуміє, що бюджетний фонд не дозволяє тримати двох спеціалістів у оранжереї.

У Нью-Йорку немає поняття зайвих тварин. Зоопарки інших штатів у черзі стоять, щоб отримати мавпу чи якусь жабу. Якщо є вільний жираф, то за день його "забронюють". Гірше з тваринами, які живуть у зграях. Були випадки, коли молоді леви не приживалися. Мавпи можуть не прийняти в родину. Ми віддали двох макак в Арізону, вони пройшли адаптаційний період, а тоді самець напав на них перед 5-річними дітьми. Молодший макака загинув.

До моїх обов'язків входить контролювати подальшу долю тварин. В Америці було кілька випадків, коли погано доглядали за мавпами, годували травоїдних рептилій м'ясом.

Порівняно з іншими зоопарками, фінансових проблем не маємо. Тільки на сувенірах вторговуємо на корм підопічним. Якщо хворіє унікальний звір, як, наприклад, океанічна черепаха чи панда, можемо замовити спеціаліста з Китаю.

Нашому зоопарку щастило, що ми помічали ознаки хвороби в усіх тварин вчасно. Коли наставав час, присипляли. Але для цього потрібен великий штат ветеринарів і добре кваліфіковані доглядальники. Якщо людині мало платять, вона не звертатиме уваги, що у тигра сіпається око, у лева випадає шерсть, а коали дуже нервові. Хворих тварин забираємо з вольєрів, щоб не дратувалися.

Щодо Копенгагена, то ми були згодні з рішенням про жирафа. Маріус мав низьку адаптаційну здатність. Якби ще трохи потягли без партнерки для спарювання, став би агресивний. Міг скалічитися, побитися з іншим самцем чи травмувати доглядальників. Навіть якби знайшли самицю, потомство було б кволе. Його довелося б приспати.

При нашому зоопарку є анатомічний театр, де можна роздивитися будову, наприклад, качкодзьоба. Якщо в людей є інтерес, а а нас можливість це показати, то чому – ні?

Алла ВОЙТКО, 79 років, ветеринар, Москва, Росія:

– У свій час займалася відбором тварин для зоопарків, програмами обміну. Зоопарк має нести радість дітям і дорослим, там не місце агресії чи смерті. Ми беремо шматок дикої природи й позбавляємо її природності. ­Треба всіх розселити так, щоб хижаки не чули одне одного, й при цьому леви не дуріли, бо поряд зебри й антилопи. Тварини в неволі втрачають ці інстинкти, але часом трапляється збій, і хижаки починають реагувати на звуки чи запахи. Не знаю, як зараз, але 20 років тому їх пристрілювали.

Є поняття неперспективної тварини. Жоден зоопарк не може дозволити собі розкоші утримувати таку. Можна шукати їй новий звіринець, але якщо не виходить, позбуваються.

Проблем у російських зоопарках багато. По-перше, старіє фонд. Грошей на молодих чи унікальних тварин немає. По-друге, зоопарки держава майже не фінансує, тому дорожчає вхід. Я була в неділю у московському, то більшість відвідувачів – іноземці. По-третє, є багато сигналів про розкрадання колекцій. Найкатастрофічніша ситуація з птахами. Олігархи люблять мати мисливських птахів чи екзотичних папуг. Якихось привозять контрабандою, а когось тихенько продають із зоопарків.

Кай ХАЛЛІН, 45 років, менеджер із забезпечення зоопарку, Улан-Батор, Монголія:

– Наш зоопарк на тлі Берлінського чи навіть Ялтинського виглядає жалюгідно. Тварини перебувають у малесеньких загонах, усе обнесли сіткою. Як їздимо країною, возимо їх у фургончиках старого звіринцю. Взимку були періоди, коли працівники з дому приносили щось поїсти. Вовки тиждень не бачили м'яса. У них почали хитатися зуби, випадала шерсть. Потім до нас приїхав працівник Greenpeace, і ми отримали фінансування на корм. Казав, що навіть в африканських країнах краще, бо там бувають багаті туристи.

Коли якась тварина довго хворіє, викликаємо ветеринара. Якщо це онкологія чи щось серйозне, мусимо приймати радикальні рішення. Грошей на ліки немає. Агресивних тварин розводимо по різних клітках. Одного разу приспали вовка, бо той скаженів. Як хтось здихав, приходили старшокласники і студенти природничого вузу. У них немає більше можливості побачити щось подібне.

×