Марія ГУРІНА, піаністка, 12 років, навчається на сьомому курсі Київської дитячої академії мистецтв. Грає на фортепіано, клавесині та флейті. Отримала перші премії на міжнародних конкурсах Musical de France (Париж, 2008), "Арт-преміум" (Київ, 2010), ICMU (Одеса, 2010)
У нас усі в сім'ї художники. Та мені захотілося музикувати. Дуже цікаво намагатися відчути, що в музиці хотів розповісти автор. Це ніби читати книжку: чим далі граєш, тим більше дізнаєшся. Іноді сприймаю твори цілісно й одразу. Та переважно, щоб зрозуміти твір повністю, треба певний час. Якось грала "Експромт" Миколи Лисенка. Спочатку він мені не подобався, був складний. А почала розбирати - вже чула, що там десь ллється вода, а там хтось танцює. Ще краще відчуваєш твір, коли граєш для великої аудиторії - переживаєш його разом зі слухачами. Часом здається, що не ти сам, а хтось тобою грає - руки самі бігають.
Вчу музику маленькими частинками. Концерт може бути на кілька десятків сторінок. Зараз граю концерт Бетховена №1 для фортепіано з оркестром. Легко, бо всі частини мають різний характер. Можна подумати, що це взагалі окремі твори.
У Німеччині, якщо вчитель затримує дитину на уроці на 10 хвилин, батьки звинувачують його, що забирає її вільний час
Уявляю звуки кольоровими. На різних інструментах ноти мають інший відтінок: "соль" - від синього до блакитного. На клавесині "соль" щипково звучить, тому здається мені кришталевою, блакитною, а на роялі - глибоко, тому синя. На одному роялі нота "ля" може бути зеленою, а на іншому салатовою. "До" буває червоною чи помаранчевою, "ре" - фіолетова, "мі" - жовта, "фа" - зелено-синя, "сі" - лимонна. Як фарби у художника.
Буває, ввечері музикуєш, а тоді вночі мариться якийсь образ. Раз наснився Шопен, розказував, як треба його грати.
З четвертого класу - в джазовому колективі Little bend academia. Там виконую з оркестром джаз. Слухаю вдома диски Елли Фіцджеральд, Луї Армстронга, Джона Лейтона.
Читати дуже люблю. Зараз читаю Конан Дойля, "Шерлока Холмса". Після того, як завершила недавно "Гаррі Поттера", хочеться, щоб у книжках було побільше руху. Ще перечитую книжку "Музична критика: теорія та методика". Математика не дуже мені дається - маю 9 балів.
Після академії хочу вступити до консерваторії, мати широку концертну дільність і стати музичним критиком.
Певний час добре було б пожити за кордоном. Але назавжди не залишилася б. Мені сподобалася Німеччина, але до музики там ставляться не як до професії, а як до хобі. Там трохи нижчий рівень музичної освіти, ніж у нас. У консерваторії грають, як у 9 - 10 класі української музичної школи. Якщо вчитель затримує дитину на уроці на 10 хвилин, батьки звинувачують його, що забирає її вільний час.
2 
35413
Коментарі