Ексклюзиви
Четвер, 27 січня 2011 13:57

"Правоохоронні органи корумповано. Вони абсолютно імпотентні" - Антон НОСИК

 

24 січня смертник підірвав себе в залі очікування міжнародного аеропорту "Домодєдово" в Москві. Загинули 35 людей. Серед них - одеська журналістка і драматург Анна Яблонська. Поранених - близько 180. Хто проніс вибухівку в аеропорт, досі не встановлено. За однією з версій, це був чоловік середнього віку з європейськими рисами обличчя, за іншою - двоє жінок кавказької зовнішності. Через трагедію президент Дмитро Медвєдєв скасував свій виступ на економічному форумі в Давосі, де планував розповісти про туристичні принади російського Кавказу.

Теракти в Росії почалися у червні 1995-го на Північному Кавказі. Докотилися до Москви майже одночасно з початком виконання обов'язків прем'єра  Володимиром Путіним.

4 - 16 вересня 1999 року - серія вибухів у житлових будинках у Москві, у Ростовській області та на Північному Кавказі. Загинуло 307 людей.

8 серпня 2000-го - у Москві в підземному переході на Пушкінській площі вибухнула начинена гвинтами й шурупами бомба. Загинули 13 людей.

15 березня 2001 року чеченець із синами 16 та 18 років захопили літак, який летів зі Стамбула до Москви. Вимагали від російської влади припинити війну в Чечні. На борту перебували 174 пасажири й екіпаж. Літак сів у Саудівській Аравії, й місцевий спецназ штурмом звільнив заручників. Загинули двоє людей.

24 березня 2001-го у містах Мінеральні Води та Єсентуки Ставропольського краю вибухнули автівки. Загинула 21 людина.

9 травня 2002 року - вибухнула бомба в центрі дагестанського міста Каспійськ під час урочистостей до Дня Перемоги. Загинули 43 людини, із них 12 дітей.

23 жовтня 2002-го група терористів взяла в заручники близько 800 людей у московському театральному центрі на Дубровці під час вистави "Норд-Ост". Після кількаденних переговорів спецназівці штурмували будівлю. Від рук терористів загинуло п'ятеро заручників. Через незлагоджені дії силовиків, які використали отруйний паралітичний газ, загальна кількість жертв сягнула 117 людей.

27 грудня 2002 року в будинок чеченського уряду в Грозному врізалися дві вантажівки з вибухівкою. Загинули 83 людини, поранення отримали ще близько двохсот.

12 травня 2003-го в чеченському селі Знам'янське КаМАЗ із вибухівкою врізався в будинок представництва Федеральної служби безпеки. Через два дні в селі Ілісхан-Юрт на вулиці під час релігійного свята зірвалася вибухівка. Ці теракти забрали життя 90 людей.

5 липня 2003 року смертниці з Чечні підірвали себе під час рок-фестивалю "Крила" у Москві. Загинули 14 осіб, поранено 57.

5 грудня 2003-го стався вибух у вагоні поїзда, що їхав із Кисловодська в Мінеральні Води. Загинули 44 людини, іще 156 людей постраждали - серед них більше півсотні дітей. За три місяці до цього через вибух в електричці на цьому ж напрямі загинули семеро.

6 лютого 2004 року у вагоні московського метро між станціями "Автозаводська" і "Павелецька" вибухнула бомба потужністю 4 кг у тротиловому еквіваленті. Загинули 40 людей, утричі більше - дістали поранення.

24 серпня 2004-го майже одночасно вибухнули два літаки - Ту-154 і Ту-134. Вони виконували рейси з Москви до Сочі та Волгограда. За версією слідства, в обох випадках терористки-смертниці пронесли на борт так звані пояси шахіда з вибухівкою. Кількість загиблих - 89 чоловік.

1 вересня того ж року терористи захопили школу в північно-осетинському поселенні Беслан. Заручниками стали понад 1300 людей - вчителі, діти та їхні батьки, які прийшли на святкову лінійку. Коли за два дні почалась операція зі звільнення заручників, у спортзалі школи, де перебувала більшість людей, терористи підірвали дві бомби. Загальна кількість жертв склала 330 людей.

21 серпня 2006-го вибух на Черкізовському ринку в Москві забрав життя 14 людей.

6 листопада 2008 року: у Владикавказі через два вибухи у маршрутках загинули 23 людини.

17 серпня 2009-го мікроавтобус "Газель" із терористом-смертником протаранив ворота відділку міліції у Назрані. Міліціонери саме вишикувалися на плацу. Загинуло 25 людей, 136 - поранено.

27 листопада того ж року стався вибух у швидкісному поїзді "Невский экспресс". Загинули 28 людей.

29 березня 2010-го у поїздах московського метро на станціях "Луб'янка" і "Парк культури" пролунали вибухи. Загинули 40 людей. В обох випадках організаторами терактів вважають смертниць із Чечні. Наступного дня у дагестанському місті Кизляр вибухнув автомобіль "Нива". За півгодини, коли на місці події зібрались правоохоронці, стався другий вибух - заряд активував терорист у формі міліціонера. Не стало 12 людей.

9 вересня 2010 року смертник на "Волзі" підірвав себе на центральному ринку Владикавказа. Загинули 19 людей, поранених - удесятеро більше.

 

Антон НОСИК, 44 роки, російський журналіст, блогер:

- Думаю, і політикам, і суспільству теракт у "Домодєдово" нема куди вписати у свою картину світу. Тому вже зараз його забувають з великою швидкістю. А завтра про нього взагалі ніхто не згадає. Так було, наприклад, із вибухами в метро. Влада перестає їх згадувати, а суспільство - обговорювати.

Наприкінці 1990-х був шок - нова реальність дійшла до Москви! Але ж перший раз буває тільки один. Потім усі звикли

Ми вже років 10 живемо в державі, де влада робить вигляд, що нема суспільних проблем. За такої позиції вона навіть не може використати ці теракти для чогось. Як, наприклад, Бесланські події - для скасування виборності глав регіонів і прямих виборів кандидатів по одномандатних округах. Хоча зараз уже й задач, на які можна було б пустити теракт в "Домодєдово", у влади немає. Тому ми так ніколи й не дізнаємося, хто це організував - як не дізнались щодо вибухів у метро чи на Каширському шосе.

Суспільство теж жодних висновків із цього не зробить. Наприкінці 1990-х це була ніби втрата цноти, бо у Росії вперше усвідомили, що таке буває. Тоді це був шок - нова реальність дійшла до Москви! Але ж перший раз буває тільки один. Потім усі звикли. Бо за кількістю жертв це все значно менш помітне за вуличну злочинність, не кажучи вже про ДТП.

Москва - не Ізраїль. Тут нема враження, що поряд сильний ворог, він постійно під боком, робить якісь заяви, озброює когось. Просто щось висить над тобою як незрозуміла загроза - і неясно, як від неї  захиститися.

Боротися з усім цим влада не може. Як і ні з чим іншим, зрештою - бо правоохоронні органи  корумповано. Вони абсолютно імпотентні. Це плата за те, що їх перетворили на засіб для репресій.

 

Зараз ви читаєте новину «"Правоохоронні органи корумповано. Вони абсолютно імпотентні" - Антон НОСИК». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 929
Голосування Андрій Шевченко залишить збірну України після Євро-2020?
  • 1) так, разом з італійськими помічниками перейде до "Мілана"
  • 2) ні, захоче зіграти як тренер на Кубку світу-2022
Переглянути
Погода