Олексій ГЕРМАН-молодший - російський кінорежисер та сценарист. Народився 1976 року в Ленінграді. 2001-го закінчив режисерський факультет ВДІКу. За два роки зняв перший повнометражний фільм "Останній потяг". За нього нагороджений премією "Ніка" в номінації "Відкриття року" та призом Луїджі де Лаурентіса Венеціанського кінофестивалю. Позаторік на цьому ж фестивалі отримав "Срібного лева" за кращу режисуру, знявши стрічку "Паперовий солдат".
У режисурі немає рецептів. Є лише легенди, які вигадують самі режисери. Навколо професії багато міфологем. Через це виходить зіпсований телефон: Фон Трієр робить так, значить і ми робитимемо так. Але те, як робить Фон Трієр, працюватиме лише в нього.
Режисура - професія, де треба змагатися. Тут майже немає права на помилки. Якщо картина провалилася, знімати наступну ще важче.
Фестивальний успіх допомагає, але не варто перебільшувати його значення. Не треба перетворювати його на фетиш.
Режисер має вигадати свого глядача й робити кіно для нього.
Актор грає погано у двох випадках: або поганий він, або поганий режисер. Якщо ти запросив цього актора, значить він - хороший. І якщо щось іде не так - ти поганий режисер.
Коли знімав стрічку "Гарпастум", не міг знайти актора на роль Олександра Блока. Натрапив на фотографію поета в труні. Під кінець життя він полисів. У профіль був неймовірно схожий на Гошу Куценка. Запропонував роль йому. Задачу пояснив так: не зображати великого поета й не зображати бандита. За Куценком тягнувся шлейф актора бойовиків. Якби цього не було, всі казали б, що зіграв добре. Але через те що одночасно з "Гарпастумом" вийшов якийсь "Антикілер - 2" із Куценко, так не казали.
Я знімав рекламу для крупних банків, де мені все нав'язували. В результаті виходило погано.
Якщо проаналізуємо все, що знімається в Росії, хороші роботи виходять про минуле й про провінцію.
Щоб зрозуміти - порожній погляд у людини чи ні, подивіться футбольний матч. Зверніть увагу на очі гравців, коли вони перемагають або програють. Подивіться в очі тренерів. Там є все.
Михалков зовсім озвірів - хапає собі все. Боротьба буде довгою, бо Микита Сергійович весь час винаходить нові способи відбирання грошей у населення Російської Федерації. Зараз усі носії інформації - флешки, комп'ютери, DVD-плеєри - обкладають податком, який іде в Російський союз правовласників. Нікітка - його президент.
Доки замість ринку ідей та проектів у Росії буде ринок зв'язків, конкуренція в кінематографі неможлива. Компанії, які існують давно і мають зв'язки, роблять погані фільми. І глядач припинив дивитися наше кіно.
3 
35413
Коментарі