25 жовтня більшість ісландок пішли з роботи о 14.25, пропрацювавши 66% від тривалості повного робочого дня. У центрі столиці країни Рейк'явіка зібралися близько 50 тис. жінок, у провінційних містах - уп'ятеро менше. Декотрі відмовилися готувати вдома вечерю, прибирати й доглядати за дітьми.

Так жінки на чолі з прем'єр-міністром Йоханною Сігурдардоттір виступали проти того, що за однакову роботу отримують на 34% нижчу зарплату, ніж чоловіки. Тому на акцію протесту вийшли,  недопрацювавши 34% від повної тривалості робочого дня. Ісландки кричали, гримали в каструлі й  сковорідки, співали й вигукували: "Я - не 66 відсотків від цілої людини", "Забезпечте нам рівні права".

Повідомлення про те, що понеділок - день страйку проти гендерної нерівності, з'явилися напередодні в газетах. Жінок переконували вийти на мітинг, бо вони нерідко є жертвами насильства в сім'ї, бо зображення їхнього тіла надто часто використовують у рекламі, бо статус ісландки нерівний із чоловічим у бізнесі й політиці.

Інга АУДБЬОРГ, 26 років, соціальний працівник, Рейк'явік:

- Закінчила міжнародну приватну школу соціального менеджменту KaosPilot, а тепер працюю скаутом. Заробляю небагато. А жити в Ісландії дуже дорого. Ціни на модний одяг та відвідування салонів краси значно перевищують вартість тих самих товарів та послуг в інших країнах.

У чоловіків та жінок однакові обсяги робіт. Єдина відмінність - жінки мають право на скорочений робочий день. Їх щотижня відпускають на кілька годин раніше, щоб могли скупитися, сплатити рахунки.

Обом батькам виділяють канікули до трьох місяців для догляду за дитиною. Чоловік не має права віддати свою частину відпустки дружині. Якщо не використовує сам, просто її втрачає. Тому всі ісландці беруть відпустки. Це означає, що роботодавці не можуть керуватися логікою на зразок: "Я краще найму чоловіка, а не жінку, бо вона скоро піде в декрет".

Карло НЕВЕЛ, 44 роки, інспектор комісії з питань усиновлення, Коупавоґур:

- Маю педагогічну освіту, тому в декретні відпустки йшов сам. Дружина за цей час робила кар'єру в косметичній компанії. Зараз заробляє втричі більше за мене. Частину витрачає на сімейний бюджет, решту тримає в банку на освіту дітей і наш відпочинок на пенсії.

Я працюю по 4 - 6 годин на день, звільняюся рано. Вдома роблю уроки з дітьми, займаюся теплицями.

У нас є домогосподарка й няня. Дружина тільки розписує, що й коли зробити. Купили найновішу посудомийну машину, щоб було зручно персоналу, великі речі здаємо до хімчистки. Наші обов'язки - догляд за тваринами. Донька має шість декоративних кроликів, а син - ігуану й хамелеона. У вихідні відпочиваємо всі разом, як правило, у своєму будиночку в селі. Відпустки проводимо в Альпах. Наступного літа хочемо злітати до Америки, побачити Скелясті гори.

Моя дружина теж вийшла протестувати. Пояснила, що солідарна з хатньою робітницею і вчителькою доньки. Наша прибиральниця працює ще в трьох родинах. Має вищу освіту, але роботу за фахом знайти не змогла.

Соня ГРАУТДОТТІР, 30 років, сімейний фотограф:

- Працюю за попереднім замовленням. Як правило, призначаю фотосесії на 14.00, щоб добре виспатися. Маю двох доньок, 4 і 2 роки. Удень вони в дитсадку, увечері з ними няня. Годує їх і складає брудну білизну в кошик для прання. Чоловік мені майже не допомагає. Сама готую обід і вечерю, прибираю зі столу, відношу речі в хімчистку, забираю їх звідти. Був період, коли через це дуже дратувалася, хотіла з ним розлучитися. Він - програміст. Навіть удома сидить за комп'ютером. Це, звичайно, приносить додаткові гроші, але мені від цього не легше. Добре, що за дітьми прибирає няня. Я з ними тільки спілкуюся.

Один вихідний присвячую родині. У цей день ми ходимо до лялькового театру чи зоопарку. Неділю залишаю тільки для себе - зустрічаюся з подругами, ходжу в салони. У відпустку ми теж їздимо без дітей. Як правило, на місяць до моря, а їх залишаємо з бабусями. На великі покупки грошей не вистачає. Автомобіль узяли в кредит.

Хрьон ТЙОУРДОТТІР, 37 років, домогосподарка, Мосфельсбаїр:

- Я вчилася на декоратора в Берліні. Дуже хотіла повернутися додому, мені подобається провінційність Ісландії. Однак роботи не знайшла, а потім вийшла заміж.

Щоранку прокидаюся о шостій. Готую всім сніданок, купую свіжі булочки й молоко. Коли чоловік йде на роботу, а діти до школи, прибираю. У нас двоє сенбернарів, тому щодня треба мити підлогу й меблі. На обід готую суп і м'ясо. Тричі на тиждень вечеряємо в кафе, ще чотири рази готую щось вишукане.

Мені пропонували йти працювати викладачем малювання, але я не захотіла. За мою зарплатню ми не змогли би найняти прибиральницю. Домашній затишок для мене важливіший за сумнівну самореалізацію. Жінок, що страйкували, повністю підтримую.

Заборонили стриптиз-клуби

Прем'єр-міністр Ісландії Йоханна Сігурдардоттір на 80-му місці в рейтингу найвпливовіших жінок світу. Його складає журнал Forbes. Вона стала першою лесбійкою, що зайняла керівну посаду в державі, а також першою в світі головою уряду, яка вступила в офіційний одностатевий шлюб - із письменницею Йоніною Леосдоттір.

Ісландія має 320 тис. населення. Наприкінці березня уряд постановив заборонити стриптиз-клуби. Вперше в історії це зробили не з релігійних міркувань, а з феміністичних. Ініціатор закриття - 55-річна депутатка Колбрун Халлдорсдоттір.

Із 63 депутатів парламенту 26 - жінки.

"Ці жінки працювали по 24 години на добу, сім днів на тиждень. Їх нарешті почуло суспільство"

депутат Колбрун Халлдорсдоттір про жінок-феміністок, які домоглися закону про заборону стриптиз-клубів.

На касі не хотіли доплачувати

24 жовтня 1975 року на центральній площі столиці Ісландії зібралися майже 20 тис демонстранток. Вони протестували проти нерівного розподілу праці вдома. Наступного року в країні вступив у силу Акт про рівне суспільне становище й рівні умови праці для чоловіків та жінок.

1984-го ісландки влаштували "магазинну" акцію протесту. Жінки отримували 66% зарплати від чоловічої. Вони заходили до супермаркетів, брали з полиць необхідні товари, а на касі заявляли: готові заплатити за товар 66% від вартості, вказаної на ціннику.

1985 року жительки Ісландії з яскравим макіяжем та в бікіні протестували проти сексизму в медіа й суспільному житті. У центрі Рейкв'яка зібралися тоді 25 тис. жінок. Ресторани й кафе були вщерть заповнені чоловіками, яким дружини відмовилися готувати їсти.

Жінки в парламенті Ісландії

1975 рік - жінок 5%

2005 рік - 33 %

2010 рік - 43 %

×