Протухлі крашанки

Цього разу Олена, моя 40-річна колежанка із Мілана, фарбуватиме крашанок удвічі менше, ніж торік.

Вона родом із Чернігова, у Мілані живе п'ятий рік. Переїхала туди разом із донькою, молодшою сестрою та старшим братом. Донька Олени одружилася з італійцем. Брат живе у цивільному шлюбі з росіянкою. Обидві сестри доглядають Марію - старшу італійку.

На Пасху-2010 Олена нафарбувала зо два десятки крашанок. Старим способом - лушпинням цибулі. Усі крашанки освятила у церкві. А з'їсти - не подужала. З десяток яєць протухли. Викинути їх у смітник рука не піднялася. На одному з форумів вичитала: свячені крашанки треба закопати у землю. Бажано - під деревом.

- Ну, якби це було в Чернігові, то нема проблем, - переповідала потім мені. - Але ж це - Мілан! У них тут парку нормального нема. Кругом плитка, газони, доріжки. Де ті яйця закопувати?

Сестра Олени запропонувала віднести крашанки на будівництво по сусідству. Бачила там за огорожею чимале дерево.

- До "операції" я готувалася тиждень. Спочатку хотіла купити невеличку лопатку, типу саперної. Та виявилося, що в Мілані таке добро знайти не просто. Довелося йти закопувати яйця з лопаткою із нержавійки, якою перевертаю котлети на сковорідці. Робила це вночі. Одягнулася у все чорне, на ноги кросівки - щоб зручно було тікати. Довго думала, чи брати мобілку. Узяла, бо згадала: матиму право на один дзвінок, якщо піймають. Стільки страху натерпілася, поки пробралася на стройку, поки знайшла там дерево і закопала під ним ті вонючі яйця!

За кілька тижнів до того поліція оштрафувала на 300 євро брата Олени. Він ішов Міланом із пляшкою пива без пакета.

×