Я плутаю ліве із правим. Це страшенно дратує мого чоловіка. Мабуть, тому що він чоловік, а не жінка. Бо ця особливість, як мені здається, відрізняє чоловічі мізки від жіночих.
- Ти що не знаєш де в тебе ліва рука, а де права. Чи ти не знаєш, якою рукою пишеш? - постійно запитує в мене Славик.
Я то знаю, а коли до діла - ліве в мене стає правим і навпаки.
Моє плутання досить часто може спричинити аварії на перехресті. Якщо хтось каже мені: "Зараз повертай направо", можу повернути ліворуч, але ввімкну правий поворот. Усі мої знайомі вже давно напрям руху показують мені рукою. Так я орієнтуюся краще.
Чи ти не знаєш, якою рукою пишеш?
У магазині, коли прошу продавця дати мені якусь річ, завжди кажу яка вона і біля чого лежить. Замість того, щоб сказати ліворуч чи праворуч вона розташована. Як почну вдаватися в такі подробиці, обов'язково переплутаю. Хоч перед тим добре подумаю, якою рукою тримаю ручку.
А якось недавно мене підвозив таксист. Дорогою на перехресті, яка веде до мого будинку, кажу повернути ліворуч і маю на увазі праворуч. Водій перелаштовується в правий ряд, який навіть приблизно не веде до будинку. Мені стає соромно вже щось виправляти і я мовчки їду. Він уточнює в мене адресу, і я ніяковіючи відповідаю:
- Мабуть, ми не туди приїхали.
- Блін, так на перехресті треба було наліво повернути, а не на право, - каже.
- Можливо. Взагалі, я тут не живу, тому як їхати не знаю, - говорю.
- А-а-а-а. Бо я вже подумав, що ви, як і всі жінки, праве із лівим плутаєте, - міркує.
"Взагалі-то плутаю". Але відповідаю йому подумки.
Коментарі