До 1930 року чемпіоном світу з футболу вважали команду, що перемогла в турнірі Олімпійських ігор. У 1920-ті найкращими футболістами були професіонали, яких до олімпійських змагань не допускали. Довелося запроваджувати новий турнір, де за свої країни могли б виступати всі найсильніші. Його назвали Кубком світу і розігрують із 1930-го кожні чотири роки.
Нині ситуація подібна: титул чемпіона світу, якого визначають національні команди, вже таким не є. Найкращі клуби Європи другий десяток років об'єктивно сильніші за національні збірні. До того ж останні такими вже не є. Практично всі гравці Бразилії та Аргентини з юних років живуть у Європі і є латиноамериканцями лише за народженням. Те ж саме стосується африканців. Плюс "натуралізація", завдяки якій етнічні бразильці виступають нині за кілька десятків національних команд. До нашого сорому, і за Україну також.
Як наслідок, два найкращі футболісти сучасності – Мессі та Роналду – ніколи не були чемпіонами світу. Зате ними ставали люди тільки завдяки тому, що їм пощастило народитися в потрібній країні.
І найголовніше: футбольну моду давно диктують не національні збірні, до яких гравці приїжджають на кілька тижнів, а клубні команди. Саме найкращі клуби визначають тепер напрямки розвитку найпопулярнішої гри людства. Тому чемпіоном світу з футболу насправді варто називати мадридський "Реал", який нещодавно виграв у Києві фінал Ліги чемпіонів УЄФА.
Що буде далі? Або міжнародна Федерація щось придумає, або футбол очікує те, що вже сталося в хокеї. Там титул чемпіона світу розігрують спортсмени, що не потрапили до вирішальних матчів Кубка Стенлі
4 
35413
Коментарі