Дискусії навколо формування ціни вугілля тривають в Україні вже два роки поспіль. Особливо гострою та політизованою тема вугілля стала після блокади поставок в Україну вугілля видобутку шахт, розташованих на тимчасово окупованих територіях. Адже в підсумку така блокада призвела до зростання обсягу імпорту необхідного енергетикам палива. Що, в свою чергу, вплинуло на ціну вугілля в країні. Ще 3 березня 2016 року НКРЕКУ прийняла постанову №289, де за основу розрахунку вартості вугільної складової в ціні електроенергії покладено індекс API2 найбільшого європейського вугільного хаба ARA (Амстердам, Роттердам, Антверпен). З тих пір на темі формули, критикуючи її використання, не піарився тільки найледачиший політик.

26 вересня 2017 року в Антимонопольному комітеті України на робочій зустрічі зібралися провідні незалежні експерти для обговорення теми "Шляхи вирішення проблемних питань, які стримують формування конкурентних відносин на ринках електроенергії". Цікаво, що на зустрічі в АМКУ не були присутні політики, які раніше неодноразово робили скандальні заяви за темою вугілля. Які проблеми обговорювалися на зустрічі в АМКУ, і до яких висновків прийшли провідні енергетичні експерти?

Світовий досвід поспішає на допомогу

Одна з основних тем обговорення в межах робочої зустрічі в АМКУ - формула "Роттердам+". Незважаючи на заяви українських політиків про те, що формула не відображає реальної вартості вугілля, експерти-учасники зустрічі виявилися далекі від чорно-білої інтерпретації енергетичної реформи. Старший віце-президент міжнародного агентства Argus Джим Ніколсон зазначив: "Індекс API2 відображає торгівлю вугіллям в північно-західній Європі, а також в Амстердамі, Роттердамі, Антверпені. Вугілля є одним з найбільш ліквідних мінеральних ресурсів, і цей індекс цін існує майже 20 років. Він широко використовується в Європі - майже три мільярди тонн вугілля в рік індексується API2. Логічно, що Україна використовує цей вугільний індекс для формування своїх тарифів на електроенергію. Це важливе питання для України, але якщо ви шукаєте надійний індекс на енергетичне вугілля, то ви не знайдете орієнтира краще, ніж API2".

 

Про те, що вартість вугілля повинна бути прив'язана до формули, висловилися й інші експерти-учасники зустрічі в Антимонопольному комітеті.

На думку Максима Немчинова, незалежного енергетичного експерта, одного з авторів законопроекту про ринок вугілля, в умовах дефіциту вугілля в Україні використання методики розрахунку ОРЦ з прив'язкою до API2 ( "Роттердам+") є оптимальним. Максим Немчинов впевнений, що в майбутньому Україні слід сформувати свою ринкову ціну вугілля, однак зараз, коли склади з вугіллям стоять напівпорожніми, краще для формування справедливої вартості вугілля використовувати зрозумілу формулу. "Якщо у нас ринок профіцитний, то ми можемо говорити про бенчмарк без плюса, або навіть з певним дисконтом. Нажаль, у нас профіцитного ринку немає вже давно. І те, що у нас профіцит по певним марках вугілля, - це профанація ", - зазначив експерт. Максим Немчинов вважає, що закладена у формулу "Роттердам+" ціна вугілля - це цілком репрезентативна ціна, і до неї немає ніяких питань, тобто, сьогодні немає сенсу шукати інші індекси, які б формували ринкову ціну вугілля в країні. "Якщо ж говорити про так званий індекс "Ростов+", то в законопроекті чітко прописали, що індикативи та ціни країни-агресора не можуть використовуватися та бути бенчмарком для внутрішнього ринку", - зазначив енергоексперт.

Про важливість використання формули "Роттердам+" для розрахунку ціни вугілля висловився й енергетичний експерт, член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. "Формулу можна розглядати як перехідний етап, який повинен привести до ринку. Сама формула "Роттердам+" міфологізована в політичних цілях. На цій темі політичні сили хочуть "зрубити" політичний імідж, політичні дивіденди. Скрізь у нас існує сьогодні щодо поставок енергоресурсів імпортний паритет: по газу, нафтопродуктах, вугіллю ... Тому, якщо ми вже пішли на такий шлях в руслі дефіциту антрациту, то ринок повинен існувати, і буде ринкова ціна існувати ", - зазначив Юрій Корольчук.

 

Геть від ручного управління

Суть формули "Роттердам+" в тому, щоб припинити спроби ручного управління ціноутворенням на ринку вугілля. І про це також говорили учасники робочої зустрічі в АМКУ. Володимир Омельченко, Директор енергетичних програм Центру Разумкова, впевнений, що для розвитку енергетичної галузі України вже давно потрібно було піти від ручного регулювання цін на енергоносії та сформувати прозорі ринкові механізми тарифоутворення. "Я вважаю, що ці моделі, які прив'язані до енергетичних бірж за ціновим паритету, - це на даному перехідному етапі розумне та ефективне рішення.Тому що в будь-якому іншому випадку ми знову будемо відкочуватися назад та визначати ціни за принципом "витрати+", знову будуть втручання політиків. Це нікому не потрібно, це не призведе до інвестиційної привабливості нашої енергетики", - зазначив Володимир Омельченко. На його думку, скасовувати формулу "Роттердам+" не потрібно. "Її треба вдосконалювати. Це не означає, що її потрібно скасовувати. Вона не ідеальна, я не сперечаюся, у неї є певні недоліки, але все ж вона сприяє тому, що ціноутворення відійшло від ручного управління", - вважає Володимир Омельченко.

 

Говорили на робочій зустрічі в АМКУ і про формування повноцінного ринку вугілля, що пов'язано із початком роботи внутрішньої біржової торгівлі вугіллям. На думку незалежного експерта Андрія Геруса, в Україні склався монополізований ринок, тому біржова торгівля навряд чи допоможе формуванню ринкової ціни. "Біржова торгівля сама по собі не є панацеєю. Біржа не гарантує ринкову ціну... Якщо у нас немає конкурентного ринку, то біржа просто відобразить певну ціну. Одна справа біржа, а інша справа - достатня кількість попиту та пропозиції", - зазначив він.

 

При цьому голова біржового комітету "Української енергетичної біржі" (УЕБ) Олексій Дубовський підкреслив, що жоден ринок сам по собі не формується. "Я наведу пару прикладів, як починалися торги у нас по нафтопродуктах. На перших торгах, півтора роки тому було близько 15 учасників. На наступних - 25. Потихеньку їх кількість зростала. На сьогоднішній момент на нафтоторгах вже близько 600 учасників, це вже сформувався конкурентний ринок. У січні 2017 роки ми запустили торги природним газом. На перших торгах було 7 учасників, на наступних - 15, і так далі. Було проведено більше ніж 5 торгів. Вийшло приблизно 70 компаній. Ринок поступово ставав ліквідним. Те ж саме, за одні, за двоє торгів неможливо сформувати ринок вугілля", - зазначив він. На його думку, використання світових котирувань в біржовій торгівлі сприяє відсутності маніпуляцій. "Для розрахунку контрактної вартості енергоресурсів Українська енергетична біржа використовує котирування Argus та Platts, це світові котирування. Тому наше глибоке переконання, якщо ми говоримо про ринок вугілля, то повинно вийти, скажімо, два бенчмарка. Перший бенчмарк - це повинен бути світовий, Роттердам, але потрібно формувати і внутрішній індекс", - вважає Олексій Дубовський.

 

Справедлива ціна - для всіх

Експерти-учасники робочої зустрічі в Антимонопольному комітеті багато дискутували про проблеми вугільної галузі в Україні, дефіцит вугілля антрацитної групи, з яким зіткнулися енергетичні компанії в 2016 та в 2017 році. "Ручне або адміністративне регулювання ціни на ринку, як електроенергії, так і вугільному ринку вже призвело до того, що ми за 10 років втратили 50 відсотків галузі. І говорити про те, що ціна на вугілля, вироблене в Україні, може бути нижча, ніж ціна, за якою він торгується за її межами, - це абсурдно", - зазначив Руслан Богданов, заступник голови Федерації роботодавців паливно-енергетичного комплексу України.

 

На його думку, штучне стримування і ручні механізми ціноутворення на вугілля є, в тому числі, причиною сьогоднішнього дефіциту вугілля в країні.

Енергетичний експерт Максим Немчинов підкреслив: "У нас суцільний дефіцит. Хоч по антрациту, хоч по вугіллю газової групи. Тому в даний момент я не бачу іншої ціни на ринку, крім тієї, що у нас є".

 

Перший заступник голови Антимонопольного комітету України Марія Нижник, підбиваючи підсумки робочої зустрічі, зазначила: ціна на вугілля в Україні повинна бути ринковою та однаковою як для українських шахт, так і для імпорту. "Сьогодні ціни на вугілля в Україні не існує. Вона повинна бути ринковою. І вона не може бути різною для державних шахт або для приватних шахт, для українських виробників або для трейдерів. Прив'язка до Роттердаму необхідна, це сьогодні вимушений крок", - повідомила Марія Нижник. На її думку, найкращим способом визначити ціну вугільної складової в розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії (ОРЦ) є використання європейських індикаторів.

 

В АМКУ також впевнені, що першим кроком для формування повноцінного українського ринку вугілля може стати запровадження механізмів біржової торгівлі. "На нашу думку, ситуація може бути змінена шляхом введення біржової торгівлі вугіллям. Комітет ще чотири місяці тому зобов'язав одну з генеруючих компаній придбати вугілля на біржі. І це зобов'язання було виконано. Я сподіваюся, що це - перший крок до біржової торгівлі вугіллям в Україні", - зазначила Марія Нижник в межах робочої зустрічі в АМКУ "Шляхи вирішення проблемних питань, які стримують формування конкурентних відносин на ринках електроенергії".

×