Ексклюзиви
Понеділок, 01 жовтня 2018 16:02

Візія фінансового сектора

Нову політику кардинального реформування системи регулювання фінансових ринків представляє один з лідерів партії "Основа", юрист і фінансист Олександр Завадецький. Найбільш значущими перетвореннями він вважає створення нового Агентства з нагляду за фінансовими ринками і лібералізацію норм з банківського ліцензування.
  Фінансист Олександр Завадецький представив нову політику кардинального реформування системи регулювання фінансових ринків
Фінансист Олександр Завадецький представив нову політику кардинального реформування системи регулювання фінансових ринків

Що могло б, на ваш погляд, дати старт реальному притоку інвестицій в економіку України?

Щоб інвестори почали вкладати великі кошти в українську економіку, вкрай важливо оздоровити фінансово-банківський сектор нашої країни. І в першу чергу слід повернути довіру до української банківської системи. Важливими етапами на цьому шляху є побудова наглядової функції в банківському секторі і проведення ефективного розслідування зловживань Нацбанку і Фонду гарантування вкладів фізосіб. Всі вкрадені депозитні кошти повинні бути повернуті вкладникам, причому з кишень шахраїв, а не платників податків, а виведені кошти рефінансування - спрямовані на реалізацію інфраструктурних національних проектів.

Які ще заходи, на вашу думку, необхідні для успішного функціонування фінансового ринку в інтересах всієї економіки країни?

Потрібно сформувати ефективну політику регулювання фінансово-банківського сектора і якомога раніше приступити до її реалізації. Ми в партії "Основа" вважаємо, що основним органом банківського нагляду має стати самостійне Агентство з нагляду за фінансовими ринками, яке замінить в цьому Нацбанк. Створення нового Агентства покликане усунути конфлікт інтересів в НБУ щодо завдань регулювання і контролю за діяльністю банківських установ. Зловживання 2014-2018 років в банках, виведення з них активів, стали можливі саме через те, що НБУ не виконував функцію нагляду і не робив ніяких превентивних заходів. Більш того, ефективне розслідування фінансових махінацій і повернення обдуреним вкладникам їхніх заощаджень власне за рахунок шахраїв практично неможливі через безпорадність НБУ і конфлікт інтересів. Було б наївно вважати, що орган, який діяв під час розкрадання банківських активів, а в деяких випадках і сприяв шахраям, зможе зробити що-небудь для повернення вкраденого.

Які нинішні норми, на ваш погляд, в найбільшій мірі стримують розвиток фінансових ринків?

Ми впевнені, що банківський ринок можна оживити за рахунок його лібералізації і створення сприятливих умов для приходу нових гравців. Одним з найбільш дієвих заходів могло б стати спрощення процедури започаткування нових банків. Зокрема, необхідно знизити вимоги до статутного капіталу нових банків з нинішніх 500 млн грн до 150 млн грн (тобто з більш 15 млн євро до приблизно 4 млн євро). Адже в країнах Євросоюзу зараз норматив в 3 рази менше українського - там для старту потрібно всього 5 млн євро. Пора відмовитися в Україні від завищених вимог щодо статутного капіталу банків, встановлених спеціально для підвищення концентрації банків і зниження доступності банківських продуктів.

Чому ви пропонуєте в Україні встановити більш м'які вимоги, ніж в Євросоюзі?

Для стимулювання економічного розвитку необхідно залучати в Україну капітал. Але якщо потенційний засновник має "чистих" 5 млн євро, то він відкриє банк швидше в ЄС або на зростаючому ринку на кшталт бразильського або китайського. Сьогодні ці ринки привабливіші українського. Тому в нашій країні слід передбачити деяке послаблення у вимогах до статутного капіталу банків. У когось може скластися враження, що зниження вимог до статутного капіталу тягне за собою зменшення надійності банку, але це не так. Надійність банку залежить від якості управління активами та пасивами, а також від контролю за ризиками і дотримання нормативів діяльності.

За рахунок чого ще ви пропонуєте лібералізувати український банківський ринок?

Ще одним засобом лібералізації є введення для банківських установ спеціальних ліцензій. Завдяки цьому з'явиться можливість створювати спеціалізовані банки - ощадні, інвестиційні, земельні, іпотечні, регіональні. І вимоги щодо статутного капіталу для таких банків потрібно встановлювати диференційовані. Наприклад, як це робиться в Швейцарії - там засновники зобов'язані внести в статутний капітал банку приблизно еквівалент 300 млн грн, але з владою може бути узгоджений спеціальний розмір статутного капіталу банку - виходячи з призначення останнього. Такий підхід дозволив би створити в Україні фінансові ніші для бурхливого розвитку найбільш перспективних галузей, наприклад, вітчизняного сільського господарства. Адже українська земля і в цілому аграрний потенціал нашої країни - це одна з найбільш привабливих інвестиційних родзинок України.

Що дасть така лібералізація банківського ринку для країни в цілому?

З'явиться багато банків різних типів, зросте їх конкуренція за клієнтів, зменшиться вартість банківського обслуговування, активізується кредитування, підвищиться купівельна спроможність населення та інвестиційні можливості підприємств. В результаті економіка отримає імпульс для бурхливого розвитку.

Як позиція партії "Основа" щодо лібералізації банківського ринку співвідноситься з нинішнім курсом НБУ щодо масового виведення банків з ринку?

Нацбанк, на жаль, взяв курс на зниження насиченості ринку банківськими установами і послугами. Кількість банків в Україні продовжує зменшуватися, ринок монополізується, тому доступність банківських послуг погіршується, їх вартість збільшується. У світовій практиці для вимірювання рівня концентрації на банківському ринку використовується індекс Херфіндаля-Хіршмана. Чим вище його показник, тим більше концентрований ринок і, відповідно, тим менша на ньому конкуренція. Наприклад, в Німеччині цей показник становить близько 270, у Франції близько 590, в середньому по ЄС - близько 680. В Україні в 2015 році індекс був близько 700. І згідно з Комплексною програмою розвитку фінансового сектора України до 2020 року (у свіжій редакції від 31.05 .2018 р.) НБУ має намір збільшити індекс концентрації до січня 2020 року, щонайменше до 800 - тобто, підвищити концентрацію ще більше. Це при тому, що зараз в Україні одна банківська установа припадає приблизно на 400 тисяч населення, тоді як в ЄС - в середньому на 62 тисячі населення. Відбувається цілеспрямоване знищення фінансової інфраструктури України. Наша політична сила вимагає розгорнути цей процес в протилежну сторону, і зробити це якомога швидше. Ми пропонуємо інший шлях розвитку фінансового ринку - через активізацію здорової конкуренції банків до інвестування в економіку і підвищення спроможності домогосподарств.

Ви говорили про необхідність розслідування зловживань в банківському секторі. А як надалі уникнути таких злочинів?

Для цього потрібно усунути конфлікт інтересів в Національному банку України. Ця установа в принципі не в змозі займатися одночасно і регулюванням банківського ринку, і наглядом за ним. Ми пропонуємо функцію нагляду у Нацбанку забрати, і покласти її на новий, спеціалізований орган, який ми пропонуємо створити. Нове Агентство з нагляду за фінансовими ринками як раз має виконуватиме функції нагляду за всіма суб'єктами ринку і, крім того, здійснювати розслідування їх зловживань, у тому числі з боку власників і керівників банків. Такий підхід відповідає сучасним світовим стандартам у сфері банківського нагляду. Виділення контролю за банками в окремий орган значно зменшує ризик найбільш шкідливого виду корупції - коли чиновники не просто крадуть, а видають нормативні акти, спрямовані на розкрадання коштів населення, а потім самі ж "контролюють" дотримання цих нормативних актів. Передача контролю окремому відомству дозволить розірвати порочне коло, коли "рука руку миє". Такий контрольний орган повинен буде мати повноваження з нагляду у тому числі й за регуляторною діяльністю НБУ. Наприклад, якщо НБУ видає нормативний акт, що містить корупційні ризики, Агентство повинно буде мати можливість блокувати застосування таких регуляцій. А зараз ситуація така, що встановлюють норми і контролюють їх виконання одні і ті ж служби й одні й ті ж люди. Результат не забарився - вклади в банках пропадають, а винних ніхто не знаходить (хоча у НБУ є вся необхідна для цього інформація) і ніяких превентивних заходів регулятор не робить.

Наскільки популярна практика покладання функцій нагляду на спеціалізований орган в європейських країнах?

В Україні зараз нагляд за банками нібито здійснює "за сумісництвом" НБУ. Але в європейському розумінні у нас банківського нагляду немає. У всіх розвинених країнах Європи - наприклад, у Франції, в Швейцарії, Німеччині, Великобританії - банківським наглядом займаються окремі відомства. У Німеччині, наприклад, нагляд за фінансовими ринками здійснює федеральне агентство BaFin, а в Англії - агентство PRA. Це досить великі відомства, які функціонують окремо від центральних банків своїх країн. Центробанки в Європі відповідають, перш за все, за монетарну політику держави, емітують гроші та виступають кредитором останньої інстанції для банків.

З чого ви пропонуєте починати реалізацію нової фінансової політики? Що в ній є першочерговим?

Починати необхідно з зміни регуляторних вимог до суб'єктів фінансових ринків. При цьому нові вимоги щодо ліцензування і капіталізації банків потрібно вводити поетапно, не одномоментно. І орієнтуватися на Базельські правила нагляду за банківськими установами, уніфікованими для всього Європейського Союзу. Україна задекларувала, що імплементує "Базель III", проте чимало його положень в нашій країні до цих пір не впроваджуються. Зокрема, концепція про недопущення конфлікту інтересів в організації банківського нагляду Національним банком повністю саботується.

Що отримають звичайні громадяни в разі переходу на нові принципи регулювання фінансового сектора?

Ми зобов'язуємося надати можливість українцям в доступному для огляду майбутньому отримувати кредити на таких же умовах, як зараз це робиться в ЄС. Населенню банки зможуть видавати позики під 4-5% річних, у людей з'явиться реальна можливість брати іпотечні кредити на термін до 20 років. Спочатку, до 2025 року треба буде зменшити плату за гривневі кредити до 8% річних. Представники бізнесу можуть орієнтуватися в перспективі на кредитні лінії під 2-3% річних. І при цьому коштам всіх вкладників нічого не загрожуватиме. За нинішньої політики НБУ настільки привабливі умови співпраці з банками пересічним громадянам та підприємцям можуть тільки приснитися.

Яка кінцева мета пропонованих вами перетворень в системі регулювання фінансових ринків?

Одна з головних цілей - саме стимулювання споживання в суспільстві і зростання добробуту домогосподарств в Україні. Генеральна місія нової фінансової політики полягає у створенні привабливих умов для інвестування в українську економіку. Поряд з цим будуть вирішені завдання щодо забезпечення безпеки для коштів вкладників і стримування відтоку капіталу з країни.

Зараз ви читаєте новину «Візія фінансового сектора». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 17934
Голосування Чи подорожчають продукти через відміну державного регулювання цін?
  • Так, виробники і магазини скористаються цим
  • Так, але подорожчають тільки найпопулярніші товари
  • Ні, будуть лише сезонні коливання цін
  • Деякі товари подешевшають
  • Державне регулювання - це радянський пережиток. Його треба відмінити
Переглянути
Погода