Щоб інвестори почали вкладати великі кошти в українську економіку, вкрай важливо оздоровити фінансово-банківський сектор нашої країни. І в першу чергу слід повернути довіру до української банківської системи. Важливими етапами на цьому шляху є побудова наглядової функції в банківському секторі і проведення ефективного розслідування зловживань Нацбанку і Фонду гарантування вкладів фізосіб. Всі вкрадені депозитні кошти повинні бути повернуті вкладникам, причому з кишень шахраїв, а не платників податків, а виведені кошти рефінансування - спрямовані на реалізацію інфраструктурних національних проектів.

Потрібно сформувати ефективну політику регулювання фінансово-банківського сектора і якомога раніше приступити до її реалізації. Ми в партії "Основа" вважаємо, що основним органом банківського нагляду має стати самостійне Агентство з нагляду за фінансовими ринками, яке замінить в цьому Нацбанк. Створення нового Агентства покликане усунути конфлікт інтересів в НБУ щодо завдань регулювання і контролю за діяльністю банківських установ. Зловживання 2014-2018 років в банках, виведення з них активів, стали можливі саме через те, що НБУ не виконував функцію нагляду і не робив ніяких превентивних заходів. Більш того, ефективне розслідування фінансових махінацій і повернення обдуреним вкладникам їхніх заощаджень власне за рахунок шахраїв практично неможливі через безпорадність НБУ і конфлікт інтересів. Було б наївно вважати, що орган, який діяв під час розкрадання банківських активів, а в деяких випадках і сприяв шахраям, зможе зробити що-небудь для повернення вкраденого.

Ми впевнені, що банківський ринок можна оживити за рахунок його лібералізації і створення сприятливих умов для приходу нових гравців. Одним з найбільш дієвих заходів могло б стати спрощення процедури започаткування нових банків. Зокрема, необхідно знизити вимоги до статутного капіталу нових банків з нинішніх 500 млн грн до 150 млн грн (тобто з більш 15 млн євро до приблизно 4 млн євро). Адже в країнах Євросоюзу зараз норматив в 3 рази менше українського - там для старту потрібно всього 5 млн євро. Пора відмовитися в Україні від завищених вимог щодо статутного капіталу банків, встановлених спеціально для підвищення концентрації банків і зниження доступності банківських продуктів.

Для стимулювання економічного розвитку необхідно залучати в Україну капітал. Але якщо потенційний засновник має "чистих" 5 млн євро, то він відкриє банк швидше в ЄС або на зростаючому ринку на кшталт бразильського або китайського. Сьогодні ці ринки привабливіші українського. Тому в нашій країні слід передбачити деяке послаблення у вимогах до статутного капіталу банків. У когось може скластися враження, що зниження вимог до статутного капіталу тягне за собою зменшення надійності банку, але це не так. Надійність банку залежить від якості управління активами та пасивами, а також від контролю за ризиками і дотримання нормативів діяльності.

Ще одним засобом лібералізації є введення для банківських установ спеціальних ліцензій. Завдяки цьому з'явиться можливість створювати спеціалізовані банки - ощадні, інвестиційні, земельні, іпотечні, регіональні. І вимоги щодо статутного капіталу для таких банків потрібно встановлювати диференційовані. Наприклад, як це робиться в Швейцарії - там засновники зобов'язані внести в статутний капітал банку приблизно еквівалент 300 млн грн, але з владою може бути узгоджений спеціальний розмір статутного капіталу банку - виходячи з призначення останнього. Такий підхід дозволив би створити в Україні фінансові ніші для бурхливого розвитку найбільш перспективних галузей, наприклад, вітчизняного сільського господарства. Адже українська земля і в цілому аграрний потенціал нашої країни - це одна з найбільш привабливих інвестиційних родзинок України.

З'явиться багато банків різних типів, зросте їх конкуренція за клієнтів, зменшиться вартість банківського обслуговування, активізується кредитування, підвищиться купівельна спроможність населення та інвестиційні можливості підприємств. В результаті економіка отримає імпульс для бурхливого розвитку.

Нацбанк, на жаль, взяв курс на зниження насиченості ринку банківськими установами і послугами. Кількість банків в Україні продовжує зменшуватися, ринок монополізується, тому доступність банківських послуг погіршується, їх вартість збільшується. У світовій практиці для вимірювання рівня концентрації на банківському ринку використовується індекс Херфіндаля-Хіршмана. Чим вище його показник, тим більше концентрований ринок і, відповідно, тим менша на ньому конкуренція. Наприклад, в Німеччині цей показник становить близько 270, у Франції близько 590, в середньому по ЄС - близько 680. В Україні в 2015 році індекс був близько 700. І згідно з Комплексною програмою розвитку фінансового сектора України до 2020 року (у свіжій редакції від 31.05 .2018 р.) НБУ має намір збільшити індекс концентрації до січня 2020 року, щонайменше до 800 - тобто, підвищити концентрацію ще більше. Це при тому, що зараз в Україні одна банківська установа припадає приблизно на 400 тисяч населення, тоді як в ЄС - в середньому на 62 тисячі населення. Відбувається цілеспрямоване знищення фінансової інфраструктури України. Наша політична сила вимагає розгорнути цей процес в протилежну сторону, і зробити це якомога швидше. Ми пропонуємо інший шлях розвитку фінансового ринку - через активізацію здорової конкуренції банків до інвестування в економіку і підвищення спроможності домогосподарств.

Для цього потрібно усунути конфлікт інтересів в Національному банку України. Ця установа в принципі не в змозі займатися одночасно і регулюванням банківського ринку, і наглядом за ним. Ми пропонуємо функцію нагляду у Нацбанку забрати, і покласти її на новий, спеціалізований орган, який ми пропонуємо створити. Нове Агентство з нагляду за фінансовими ринками як раз має виконуватиме функції нагляду за всіма суб'єктами ринку і, крім того, здійснювати розслідування їх зловживань, у тому числі з боку власників і керівників банків. Такий підхід відповідає сучасним світовим стандартам у сфері банківського нагляду. Виділення контролю за банками в окремий орган значно зменшує ризик найбільш шкідливого виду корупції - коли чиновники не просто крадуть, а видають нормативні акти, спрямовані на розкрадання коштів населення, а потім самі ж "контролюють" дотримання цих нормативних актів. Передача контролю окремому відомству дозволить розірвати порочне коло, коли "рука руку миє". Такий контрольний орган повинен буде мати повноваження з нагляду у тому числі й за регуляторною діяльністю НБУ. Наприклад, якщо НБУ видає нормативний акт, що містить корупційні ризики, Агентство повинно буде мати можливість блокувати застосування таких регуляцій. А зараз ситуація така, що встановлюють норми і контролюють їх виконання одні і ті ж служби й одні й ті ж люди. Результат не забарився - вклади в банках пропадають, а винних ніхто не знаходить (хоча у НБУ є вся необхідна для цього інформація) і ніяких превентивних заходів регулятор не робить.

В Україні зараз нагляд за банками нібито здійснює "за сумісництвом" НБУ. Але в європейському розумінні у нас банківського нагляду немає. У всіх розвинених країнах Європи - наприклад, у Франції, в Швейцарії, Німеччині, Великобританії - банківським наглядом займаються окремі відомства. У Німеччині, наприклад, нагляд за фінансовими ринками здійснює федеральне агентство BaFin, а в Англії - агентство PRA. Це досить великі відомства, які функціонують окремо від центральних банків своїх країн. Центробанки в Європі відповідають, перш за все, за монетарну політику держави, емітують гроші та виступають кредитором останньої інстанції для банків.

Починати необхідно з зміни регуляторних вимог до суб'єктів фінансових ринків. При цьому нові вимоги щодо ліцензування і капіталізації банків потрібно вводити поетапно, не одномоментно. І орієнтуватися на Базельські правила нагляду за банківськими установами, уніфікованими для всього Європейського Союзу. Україна задекларувала, що імплементує "Базель III", проте чимало його положень в нашій країні до цих пір не впроваджуються. Зокрема, концепція про недопущення конфлікту інтересів в організації банківського нагляду Національним банком повністю саботується.

Ми зобов'язуємося надати можливість українцям в доступному для огляду майбутньому отримувати кредити на таких же умовах, як зараз це робиться в ЄС. Населенню банки зможуть видавати позики під 4-5% річних, у людей з'явиться реальна можливість брати іпотечні кредити на термін до 20 років. Спочатку, до 2025 року треба буде зменшити плату за гривневі кредити до 8% річних. Представники бізнесу можуть орієнтуватися в перспективі на кредитні лінії під 2-3% річних. І при цьому коштам всіх вкладників нічого не загрожуватиме. За нинішньої політики НБУ настільки привабливі умови співпраці з банками пересічним громадянам та підприємцям можуть тільки приснитися.

Одна з головних цілей - саме стимулювання споживання в суспільстві і зростання добробуту домогосподарств в Україні. Генеральна місія нової фінансової політики полягає у створенні привабливих умов для інвестування в українську економіку. Поряд з цим будуть вирішені завдання щодо забезпечення безпеки для коштів вкладників і стримування відтоку капіталу з країни.