Україна готується до підписання угоди з ЄС про "промисловий безвіз". Що необхідно змінити в національному законодавстві, щоб це сталося, розповів генеральний директор ДП "Харківстандартметрологія", депутат Володимир Величко.
— Навіть із зняттям тарифних бар'єрів з боку ЄС доступ української продукції на європейський ринок залишається ускладненим через наявність технічних, тобто нетарифних, бар'єрів. Треба знати, що при укладенні Угоди про асоціацію України з країнами ЄС було визначено перелік пріоритетності секторів промислової продукції, в яких укладатиметься Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА). Пізніше вона отримала неформальну назву "угода про промисловий безвіз". Метою Угоди АСАА є саме усунення технічних бар'єрів у торгівлі з ЄС. Угода АСАА передбачатиме, що торгівля товарами між Україною та ЄС в охоплених цією угодою секторах буде здійснюватися на тих самих умовах, що застосовуються в торгівлі товарами між країнами-членами ЄС. Інакше кажучи, вітчизняні виробники продукції, яка підпадатиме під дію цієї угоди, зможуть її безперешкодно постачати в країни ЄС. Укладення угоди про промисловий безвіз передбачене статтею 57 Угоди про асоціацію. Там записано, що після перевірки з боку ЄС та досягнення домовленості про необхідну узгодженість відповідного технічного законодавства України, стандартів та інфраструктури Угода ACAA буде підписана як додаток до Угоди про асоціацію.
— Чи готова Україна до підписання "угоди про промисловий безвіз"?
— Для укладання Угоди АСАА Україна мала виконати декілька вимог. По-перше, привести своє законодавство у повну відповідність до європейського. По-друге, прийняти в якості національних європейські гармонізовані стандарти на відповідні види продукції. По-третє, привести у відповідність до європейських вимог усю свою національну інфраструктуру якості: національний орган стандартизації, національний орган з акредитації, метрологічні інституції, органи з оцінки відповідності, органи та процедури ринкового нагляду. По-четверте, скасувати усі регуляторні режими, більшість з яких існує ще з пострадянських часів, що суперечать, дублюють або є додатковими до європейських вимог. Для цього Україною було прийнято низку технічних регламентів, які відповідають європейським директивам та містять обов'язкові вимоги щодо безпечності продукції. Гармонізовано з європейськими державні стандарти, що застосовуються у визначених секторах економіки. Також прийнято декілька важливих законів, що стосуються технічного регулювання та ринкового нагляду, які необхідні для зняття технічних бар'єрів у торгівлі з ЄС.
— Чи є ще невирішені питання?
— Звісно, є. Одне з таких питань – чітке визначення спеціальної установи інфраструктури якості – національного метрологічного інституту (НМІ). Взагалі елементами національної інфраструктури якості України є національний орган із стандартизації (УкрНДНЦ), національний орган з акредитації (НААУ) та національний метрологічний інститут, який зараз на законодавчому рівні не визначений.
7 
8642
Коментарі