Державне регулювання запроваджується тоді, коли є загроза монополізації ринку й ризики необґрунтованого ціноутворення. В Україні на ринку пального представлені десятки брендів і абсолютно різні ціни. Від високих до мінімальних. Це конкуренція. Споживач має необмежену кількість варіантів для купівлі пального. Які були передумови для запровадження державного регулювання, ніхто не розуміє. Схоже на чергове популістське рішення уряду, розповів Gazeta.ua директор "Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

"Імовірно, комусь хочеться вручну керувати економікою. Хоча за останні пів року нафта подорожчала вдвічі - з 38 до 70 доларів за барель. Звичайно, вартість бензину, дизпального зростатиме й в Україні. Ми 80% пального імпортуємо. Будь-який аналіз покаже, що ціни зросли пропорційно до закупівельної вартості нафтопродуктів. Весь березень і квітень тривав тісний діалог між представниками ринку й чиновниками. У результаті навіть підписали меморандум. Уряд обіцяв сприяти вільному ціноутворенню й конкуренції. Минуло півтора місяця - усе просто перекреслили, запровадили держрегулювання", - говорить Сергій Куюн.

На думку експерта, будь-яке регулювання - це удар по споживачеві й бізнесу. Воно вбиває мотивацію розвиватися.

 

"Хто сьогодні інвестуватиме в нові сервіси та об'єкти? Нащо це робити, якщо однаково ти не зможеш потім монетизувати це покращення? Для споживача це обернеться тим, що дедалі більше компаній замислюватиметься над тим, як оптимізувати витрати та знизити собівартість пального. Усі сервісні преміальні мережі будуть змушені згортати послуги. Звільнятимуть працівників, бо треба платити зарплату. Наш аналіз показує, що дорожче за граничний рівень у постанові, продавала пальне одна АЗС із 10 цього року. Це нормальна ситуація на будь-якому ринку. Це як преміальні харчі підвищеної якості або якась органічна їжа, вона завжди дорожча. Обирати - це право споживача", - каже він.

За словами експерта, у вартості літру бензину А-95 акциз без ПДВ становить 40%. Ще стільки ж - закупівельна вартість. 10% - логістика, зберігання. Решта - це прибуток.

"У нас десь 20% ринку бензину належить постачанню з Литви. Це високоякісне пальне, уже 20 років його в Україну завозять. Реально є люди, які тільки його використовують, бо довіряють. Зараз його продаж узагалі стає неприбутковим. Є контракти підписані, а прибутку на ньому немає. Мережам доведеться відмовлятися від нього? Позбавити людей пального, до якого вони звикли й готові платити? Це абсурд. Нічого доброго не буде від урядової постанови. Особливо, якщо будуть різкі коливання на ринку, то ніхто не створюватиме запасів. Бо якщо в тебе регульована ціна й ти не впевнений у тому, що зможеш продати це пальне й повернути гроші. Житимемо одним днем. Це погано", - додав Сергій Куюн.

Більшість мереж намагатимуться торгувати за максимально дозволеною ціною, прогнозує експерт.

"У постанові записано, що межовий рівень розраховуватиметься на основі світових котирувань. Щоб спрогнозувати ціну, нам треба спрогнозувати ціну у світі. Цього ніхто не зробить. 2020 рік почали з 60 доларів за барель, далі почалася пандемія - нафта впала в ціні до 15. Потім у червні вартість зросла до 40, а наприкінці року знову було 50. Ніхто не може передбачити, що буде з цінами на пальне. В Україні вона коливатиметься разом зі світовою, змінюватиметься щодекади. Я припускаю, що вартість нафти досягне 100 доларів. Це значить, що ціна пального становитиме 33-34 гривні за літр", - говорить експерт.

Уряд не може впливати на світову вартість пального.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціни на заправках б'ють рекорди: експерт пояснив чому

"Єдине, на що уряд може впливати - це податкове навантаження. Єдиний спосіб ефективно знизити вартість пального - знизити податки. Але цього не буде. Ніхто не хоче гроші втрачати. До речі, внаслідок акцизу на пальне реалізується програма "Велике будівництво" президента", - підсумував Сергій Куюн.

×