В Україні менше 1% виробників дотримуються законодавчої вимоги про створення на своїх підприємствах систиеми управління безпечністю харчової продукції.
Про це заявив спеціаліст із харчової безпеки відповідного проекту Міжнародної фінансової корпорації Юрій Зваженко в ефірі Першого ділового каналу.
"В Україні з 2005 року діє хороший прогресивний закон про безпечність та якість харчової продукції. Зокрема, у ньому зазначено, що виробники повинні розробляти і запроваджувати у себе систему управління безпечністю харчової продукції. З різних причин ця вимога виконується не так ефективно, як би того хотілося. Ми можемо говорити по тим даним, які є, що дуже мало підприємств запровадило цю систему, можливо, менше 1% українських виробників від загальної їх кількості. Але ті, які запровадили, є найбільш успішними", - зазначив він.
За його словами, є декілька проблем, які гальмують процес запровадження таких систем.
"На наш погляд, перша проблема - це брак розуміння важливості цього питання і брак відповідальності з боку виробника. Друге - це брак ресурсів", - сказав експерт.
Зваженко підкреслив, що підхід до визначення безпечності харчової продукції, який діє в Україні, залишився від Радянського союзю.
"Він направлений на те, щоб контролювати безпечність вже виготовленої продукції. Виробник виробляє продукцію, потім її відправляють в лабораторії, вони тестують її і говорять: ця продукція безпечна або не безпечна; якісна або не якісна. Перевага цього метода в тому, що він досить точний. Недоліки є в тому, що він не гарантує безпеки, якщо продукція була виготовлена не безпечно. Але ніхто не гарантує що така продукція не потрапить до споживача", - наголосив він.
"Підходи, які застосовуються у розвинених країнах, вони базуються на запровадженні виробниками харчової продукції систем управління безпечністю. Цей підхід налічує вже 50 років історії і зарекомендував себе як дуже надійний. Тобто виробник має гарантувати безпеку продукції вже на етапі її виробництва", - додав спеціаліст.
8 
8642
Коментарі
3