"Зчищаючи з героїв, як шкірку яблука, цивілізаційні шари - в якийсь момент бачиш корінь і природу речей і явищ, - каже режисер київського театру "Мізантроп" Ілля Мощицький.- Вистава "Король Убю" - бомба, яка вибухає нашими тілами. Це деконструкція смислів, сцени, глядача і актора".
Прем′єра вистави відбулась 3 грудня у столичному клубі Stereo plaza.
В основі - абсурдистська п'єса француза Альфреда Жаррі "Король Убю" (1896). Він працював із темою естетики огидного. Головні герої - Папаша і Мамаша Убю. Втілюють найстрашніших тиранів ХХ століття. Постають смішними й недолугими.
За сюжетом, Папаша Убю за намовлянням дружини влаштовує кривавий переворот. Захоплює владу в країні. Проводить абсурдні реформи, якими збіднює громадян і казну.
Під впливом послів іноземних держав оголошує війну російському цареві. Похід короля Убю закінчується катастрофою. Російська армія завойовує його столицю, а повалені король з королевою тікають.
Вистава "Мізантропа" складається з кількох смислових частин. У першій - обігрується діалог Мамаші й Папаші Убю, в якому вона підбурює чоловіка захопити владу. Кожного з них грають кілька акторів - чоловіки й жінки - по черзі. Або всі актори разом. У частині вистави, що стосувалася війни з россіянами - учасники патетично зачитують рядки з попсових пісень, зокрема "Комбат, батяня", гурту Любе та "Зимовий сон" Алсу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Бог завжди мені посилає хороших людей" - у столиці минув творчий вечір Ади Роговцевої
"Король Убю" - це не комедія, яка змушує глядачів надривати животи від сміху. А свого роду нагадування про те, що в кожному з нас прихований потенційний Убю - ненаситний і цинічний, - каже режисер Ілля Мощицький. - Це пророцтво і наш особистий діалог з великим невгамовним Альфредом Жаррі. Він щодня провокує нас, задає незручні питання, змушує дивуватися, сміятися, пред'являти до себе найвищі вимоги. Ми, в свою чергу, через спектакль направили бурхливу енергію Жаррі в зал".
"Новий спектакль "Мізантропа" - це приклад сучасного театру. Досить незвичного навіть для нас. Це більш жорстка постановка в порівнянні з попередніми. У ній менше музичного і танцювального наповнення, але більше драматичного", - зазначив композитор Дмитро Саратський.
Центр "Пасіка", який об'єднує ряд незалежних українських театрів - залишився без приміщення. Керівництво Києво-Могилянської академії вирішило припинити співпрацю, яка тривала з 2002 року. Художній керівник "Пасіки" Андрій Приходько і учасники молодих театрів звернулись із закликом виділити центру приміщення.
2 
4880
Коментарі