12 жовтня 1957 року відбулася прем'єра фільму "Летять журавлі" режисера Михайла Калатозова. Стрічка отримала "Золоту пальмову гілку" на 11-му Каннському кінофестивалі та "Особливий приз" від Німецької асоціації кінокритиків.
Драму зняли за мотивами п'єси Віктора Розова "Вічно живі". Йдеться про Велику вітчизняну війну, яка розлучила двох закоханих – Вероніку та Бориса. Їх зіграли Тетяна Самойлова та Олексій Баталов. Під час бомбардування гинуть батьки жінки, тому Борис пропонує їй пожити з його родиною. Деякий час від Бориса не було жодних звісток, і Вероніка піддалася на домагання його брата – Марка, якого зіграв Олександр Шворін. Вийшла за нього заміж. Вероніка працює разом із батьком та сестрою Бориса в госпіталі. Завдяки авторитету батька Марк не йде на фронт. Вероніка розуміє, що зробила помилку, коли виходила заміж. Вона пориває стосунки з Марком і чекає на Бориса. Жінка до останнього не вірить повідомленню, що її коханий загинув. Після завершення війни, Вероніка йде зустрічати Бориса на вокзалі. Бере із собою квіти. Але Борис не приїхав, і жінка роздає квіти.
Робоча назва картини – "За твоє життя". На Каннському фестивалі "Летять журавлі" переклали як "Quand passent les cigognes" - "Коли пролітають лелеки". Дослівний переклад слова "журавель" на слензі значить "проститутка", а слово "летіти" – омонім до слова "красти", що надало назві стрічки дещо двоякого змісту – "проститутки крадуть".
У СРСР стрічку переглянули 28,3 млн глядачів, у Франції - понад 5,4 млн, у НДР - понад 2,8 млн, 6,5 млн у Польщі та понад 1,6 млн до 1970-го у Чехословаччині. Микита Хрущов дуже розкритикував головну героїню і назвав її повією.
Акторка Тетяна Самойлова за головну роль отримала "Особливу згадку" у Каннах та премію "Юссі" в номінації "Найкраща іноземна акторка" від Німецької асоціації кінокритиків.
Режисер фільму Михайло Калатозов був директором Тбіліської кіностудії. "Летять журавлі" приніс йому світове визнання і низку міжнародних премій. Серед найвідоміших його робіт: "Валерій Чкалов" та "Вірні друзі".
Коментарі