Книга Ентоні Дорра "Все те незриме світло" (КСД) знана і через Пулітцерівську премію, і через негативну реакцію з боку російських читачів. Це щемка і магічна історія про війну і мир. Про неї роповідає оглядачка книжкових ринків Ірина Батуревич. В інтерв'ю журналу "Країна" вона поділилася десятьма книгами, які вважає улюбленими.
"У романі дві сюжетні лінії – німецького хлопчика та французької дівчинки. Хлопчик захоплюється радіотехнікою, дівчинка ж сліпа, і слухаючи радіо, вони "зустрічаються" з ним на радіохвилях, навіть не підозрюючи, що одного дня зустрінуться, щоправда, на коротку мить.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не можна правити, не знаючи світу поза межами свого королівства
Історія про війну і мир дуже щемка і магічна, а Дорр майстер переплітання доль і сюжетів. Щоправда, він дещо в лоб торочить лейтмотив усього роману: "розплющте очі і побачте якомога більше, перш ніж вони заплющаться навіки". Але мені дуже хочеться, щоб цією порадою скористалося щобільше читачів".
Інтерв'ю з Іриною Батуревич читайте в журналі "Країна".
На рахунку 42-річного американського письменника Ентоні Дорра лише два романи та дві збірки короткої прози, але це не завадило "Незримому світлу" сколихнути світову читацьку аудиторію.
На написання цієї книги Дорра надихнула ситуація в метро, коли в одного з пасажирів виникли проблеми із сигналом мобільного телефону, що неймовірно його роздратувало. Тож, у письменника з'явилась ідея – а чому б не написати роман про силу невидимих радіохвиль, якщо вони настільки впливають на наше життя?
Дорр працював над твором цілих десять років.
Коментарі