Відбулось вручення премії "Коронація слова" у приміщенні Київської міської ради. Нагороди отримали в номінаціях "Романи", "Пісенна лірика", "П'єси", "Кіносценарії", "Анімація".

"Покайтесь, пане Мороз! Скажіть своїм друзям москалям забиратись з України, - кричить в мікрофон економіст, 73-річний Юрій Логуш. Він співзасновник літературного конкурсу "Коронація слова".

Звертається до соціаліста, поета 74-річного Олександра Мороза. Той отримав нагороду як "Золотий письменник". У слові подяки сказав, що держава не дбає про літераторів.
"Так ви ж самі були при владі багато років. І ані чорта не зробили, - не заспокоюється Логуш. - Чому ви лишили нашу Україну голою й окраденою. Чому сьогодні на наших кордонах сидять "друзі", з якими ви цілувалися й обнімалися, - наступає на Олександра Мороза. - Брати ваші, які тепер нам горло ріжуть щодня. Століттями це робили, а в поезії чомусь про це не писали. Якби були інші засновники нашої держави після незалежності - сьогодні були би вільні, міцні й багаті, процвітала би наша література. Ви - заслужений поет, ваше слово чудове, але політика ваша - соціалістів, комуністів довела Україну до смертельної загроз".

"Почитайте уважно книжку, яку вам подарував, - каже Мороз, вчепившись пальцями в стійку мікрофона. - Називається "До булави треба голови". В мене гріха перед Україною ніякого нема. Там є поема "Безсоння", що перегукується із поемою Тараса Шевченка "Сон". Я написав:"Загадку люди всюди ставлять - попробуй відповідь знайди. Чому євреї світом правлять - а в нас однісінькі жиди".
"О господи помилуй", - вигукує ведуча Ольга Сумська
"Кращого й не очікували", - підсумовує Логуш.

 

На сходах Київради сидять люди з плакатами "Бездіяльність влади - злочин проти громадян".
"Вимкнули світло в будинку. Видно, навмисне, щоб ми підняли жопи і приїхали відстоювати свої права, - каже в слухавку Олесь Демків. - Багато хто лишиться ночувати. Приїзди теж сюди.
- У 2011-му вклали гроші в будівництво житлового комплексу на масиві Троєщина, - розповідає. - пізніше з'ясувалось, що будинок звели на нічийній землі. Хочемо, щоб нас узаконили, нормально змогли жити в своїх будинках. Влада переносить видачу дозволів на землю. А сьогодні "свободівці" зірвали засідання.

"Українській літературі зараз не вистачає епічного роману. З останніх схожих — це "Забудь-річка" братів Капранових, - каже Ігор Степурин, співзасновник видавництва "Самміт-Книга". Стоїть на майданчику для паління біля КМДА. - Потрібна сага про історію, про сім'ї і родинні зв'язки. Великі тиражі і скажена популярність гарантовані".
"Багато художньої літератури про війну зараз пишуть учасники бойових дій на Донбасі, - каже член журі Віктор Разживін. - Ніхто так не перетягує на себе ковдру і не спотворює картини подій, як очевидці. Коли в книзі висвітлюють спогади - не беруть до уваги загальної ситуації. Часто фігурують натяки на зраду, бездарність командування. Це теж має місце. Але у рядового солдата досить вузький погляд на те, що відбувається. Можливо, на цьому матеріалі пізніше створять багато якісного художнього тексту. Добрі книжки виходять у тих, хто писав і до війни, як Артем Чех".

 

У синьому костюмі письменник Віталій Потрух. Просить у дівчини запальничку. Отримав премію "Золотий пістоль" від письменника Андрія Кокотюха і тисячу гривень.
"Війна принесе безліч матеріалу для романів і повістей, каже - Але зараз не на часі писати про неї. Мають минути роки. Ті хто зараз цим займається — просто намагаються зловити коньюктурний момент. Лев Толстой написав "Війна і мир" через 50 років після тої війни. "На західному фронті без змін" Ремарк написав через десять років. Багато писали про наполеонівські війни, про першу світову відразу по закінченню. Але все воно за пару років зникло. А потім з'являється щось таке, що лишиться на віки. Добре, що зараз почали писати воїни. Вони виплескують свій біль. Не можуть не писати. Та це має мало шансів отримати визнання. Я читав декілька щоденників та спогадів — це їдко і разюче. Але цікаво тільки друзям авторів".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Сенцов голодує 29-й день: російський кінобомонд підтримав політв'язня

"В моєму романі "Троє" головні герої — махновці. Українці — це, мабуть, єдина нація в світі, для якої головне свобода. Історичні твори писати важко, бо тих подій бачити особисто не міг. Це клопітка праця. Прочитав безліч книжок про махновців. Ідея анархізму — найзручніша для українців. Бо всі вони живуть по своїх ідеалічних хуторах. Їм нічого не треба — нас не чіпайте і буде щастя. Цю ідею хотів втілити Нестор Махно. Але не вийшло. А національна ідея нам у спадок таки дісталася — відваліть усі".
"Хотілось би бачити серед переможців когось яскравого і неординарного, - каже Віталій Перетятько. Отримав заохочувальний приз від посольства Литви за вірш "Син до матері звертається". Спускається зі сходів другого поверху. - Набридло вже, що перемагають аматори: як не голова сільради так міліціонер. Пишуть про те, що начитались і надивились в кіно. Не сприймаю таку літературу.

 

- У 2014-му був добровольцем на Донбасі в складі батальйону "Азов". Відчуваю, як може бути боляче матері, яка чекає на звістку від сина. Найстрашніше - коли ця звістка остання. Спали на думку рядки: "Вибач мені, мамо, що пішов так рано". Матір тут також уособлює нашу державу: "Вибач, Україно, що твій цвіт, рідненька, не лише душею, - тілом теж кровить".

У номінації "Романи" переміг "Відступник" Володимира Ворони з містечка Короп на Чернігівщини. Описує період Київської русі Х ст. Головний герой - потомок давніх племен на Сіверщині. З полону на теренах Італії повертається християнином. Намагається призвичаїтись до свого роду. Автор отримав 20 тис. грн.

 

×