Дорожні знаки, вазон і перекинутий човен - такими бачить свободу художник Влодко Кауфман

27

Фото: Катерина Кисельова

"Де знищено свободу, там ніхто не наважиться говорити" - написано синім маркером на дзеркалі в одному із залів Національного Художнього музею. Тут 15 жовтня відкрилася виставка "Свобода:" львівського художника і арт-директора мистецького об'єднання "Дзиґа" Влодка Кауфмана.

Інсталяції у чотирьох залах музею на Грушевського - перший крок до створення Музею Свободи і Музею Майдану. Для своїх роздумів про свободу Кауфман використав деякі автентичні речі з майдану. Так, приміром, на першому поверсі серед дзеркал під скляними куполами митець виставив бруківку, яку жбурляли мітингувальники у ряди правоохоронців. У іншій скляній коробці - обгоріла підефірниця з намета-церкви на майдані. Біля неї цитата з Вольтера: "Втратити свободу може лише той, хто її захищав". Зал із дзеркалами митець називає "ескізом ідеології майбутнього музею Свободи": "Скло - крихкий матеріал, воно наштовхує на роздуми про свободу. Я використав у інсталяції поєднання дзеркал і ключів: дзеркало відбиває низ, верх, глибину, минуле і майбутнє, а ключ - відкриває або закриває шлях до свободи і демократії," - пояснює автор.

На другому поверсі Кауфман розмістив свої об'єкти у трьох залах. У першому - величезне гніздо зі справжніх сухих гілок. У другому - дорожні знаки, серед них один, пробитий кулею з автомата Калашнікова на майдані під час революції Гідності.

"Як може людина бути вільною у суспільстві, серед інших мільйонів людей? Ці дорожні знаки - символ того, що створили люди, щоб комфортно існувати разом," - пояснює митець. У руках тримає вазон - тоненьке стебло деревця у пластиковому горщику. За мить висмикує рослину із горщика, демонструючи метафору свободи: "Рослина росте: її прагнення свободи - тягнутися до сонця. Але коли дістаю її із ємкості, бачу, що посудина дозволяла деревцю рости саме так, а не інакше. То у чому тоді свобода, якщо банячок визначає, як ростиме рослина? Цього я ніколи не зрозумію," - каже Кауфман.

У третьому залі на білому полотні лежить перекинутий човен, а на екран проектується відео морського пейзажу. За словами художника, тут він показує спроби людини втекти від суспільства і створених правил: "Це сумна інсталяція, бо людині нема куди тікати з Землі. Поруч із човном поклав не весло, а лопату з майдану. Нею люди вигрібали, можливо вона комусь допоможе виплисти. Кожен глядач може сам для себе знайти код цих об'єктів і подумати над тим, що є свобода."

×