— 2014-го рік відслужив командиром мотопіхотного взводу на Луганщині. У театрі працюю 20 років. У фільмі знадобився саме військовий досвід, бо знав, як тримати автомат, — розповідає актор дніпровського театру "Віримо!" Олег Шульга, 39 років.
Зіграв капітана розвідки Антона Саєнка у воєнному детективі "Позивний Бандерас".
В одній з українських частин на Донбасі діє російський диверсант. Саєнко приїжджає його знешкодити, за сюжетом. Розвідник виріс у цих краях. Поїхав із Донбасу багато років тому. Зустрічає своє перше кохання. Жінка живе сама й має дитину. Саєнко перетинається з другом дитинства, який воює проти України.
— Головна ідея фільму — ніколи не можна відмовлятися від того, без чого ти — не ти. Минулого, любові, дружби, невеликого шматочка твоєї батьківщини, — каже 56-річний Заза Буадзе. Грузинський режисер з 2008-го працює в Україні. — Якщо відмовишся — поступово втратиш усе. 1991-го Росія окупувала частину моєї країни. Про війну знаю не з телевізора.
Сценарій стрічки "Позивний Бандерас" написаний на основі розповідей ветеранів війни на Донбасі. У фільмі знялися бійці 37-ї бригади.
— Кіно тримає в напрузі, — говорить після прем'єри Роман Бровко, 35 років.
— Це не просто бойовик чи фільм про війну. Це картина й про викривлення правди. Тут бойовики підривають село, а хочуть видати, що це нібито зробила українська армія. В фільмі є сильний герой, яким глядач може захоплюватися. Часто у вітчизняних картинах багато жертв і мучеників. Тут головний персонаж є рятівником, наводить мости і контакти. А не просто драматично помирає. Це дає українцям віру в себе і в те, що ми можемо щось змінити.
— Жителів села, які не підтримують Україну, зобразили карикатурно, — додає підприємець 42-річний Віталій. Прізвище не називає. — Я був у прифронтовій зоні, спілкувався з місцевими. Ким у фільмі хочуть показати мирних жителів — що вони всі неправильні, дикі, погані? Коли підривають село, бабуся гине під крики російського телебачення. А всі, хто послухався "Бандераса", вижили. Але такого не буває на війні. Донбас — це все ж таки Україна. Хоча й окупована ворогом. І там живуть реальні люди. Виходить, якщо вони вірять російському телебаченню, то обов'язково помруть.
Кінокритик Олександр Гусєв, 39 років, каже, що важко визначити жанр стрічки.
— Враження, що хочуть затягнути в кінотеатр людей, яких цікавить і детектив, і воєнне кіно, і мелодрама. Жодна з історій не є повноцінною. Я — прихильник детективів. У цьому жанрі глядач разом із героєм слідкує і намагається вирахувати злочинця. А тут він вибраний довільно. Ніхто на нього навіть би не подумав, немає жодної зачіпки. Однак фільм є кроком уперед у порівнянні з "Червоним" того ж режисера. Хоча в обох музика підказує глядачеві, де йому має бути страшно, а де весело чи сумно. І дуже багато штампів.
Сподобалося, як Олег Шульга зіграв головного героя. Хоча сам персонаж трафаретний. Актору вдалося наповнити його своїм шармом, зробити людяним. І з мовою вийшло неправдоподібно. Не всі українські бійці розмовляють державною. Навіщо показувати, що всі російськомовні — погані?
У прокаті "Позивний Бандерас" іде з 11 жовтня.
6 
35413
Коментарі