Ексклюзиви
Вівторок, 18 березня 2008 14:08

Володимир Яворівський був Яворовським

  Письменник Володимир Яворівський: ”Якби не дурна політика, то вже давно закінчив би цей роман і написав би ще кілька”
Письменник Володимир Яворівський: ”Якби не дурна політика, то вже давно закінчив би цей роман і написав би ще кілька”

— Я задумав цей творчий вечір не тільки для того, щоб нагадати, що я залишаюся письменником, — каже голова Національної спілки письменників, нардеп Володимир Яворівський, 65 років. — А й щоб не допустити на цю сцену жодного фальшу, офіціозу й представника влади.

У Концертному залі на півтисячі осіб столичного Українського дому всім місця не вистачило — глядачі стояли у проходах. На сцені — лише рояль.

Яворівський зауважує: запросив тільки тих людей, з якими перетнувся в житті до того, як пішов у політику. Читає з книжки коротеньке оповідання "Дичка" — свій перший прозовий твір. Затим — уривок з повісті про рідне село Теклівка на Вінниччині. Каже, що все життя писав про нього, багато односельців стали прототипами його героїв.

— Зараз у ньому лишилося 24 живі душі, — додає. — Але нічого. Протягнув їм газ, цього року буде дорога — дасть Бог, і село оживе.

На сцену виносять квіти від президента Віктора Ющенка, прем"єр-міністра Юлії Тимошенко, голови Верховної Ради Арсенія Яценюка, міністра культури й туризму Василя Вовкуна, акордеоніста-"регіонала" Яна Табачника.

Колишній політв"язень, 71 річний письменник Олекса Різників розповідає: коли вступив на філфак Одеського університету, Яворівський запропонував йому разом винаймати квартиру.

— Володя сідав у куточок, брав чистий аркуш паперу й писав свої новели, — згадує Різників. — Ми називали його Явором. До нас щодня приходили молоді поети і письменники. Тоді ми дали клятву: "Завжди усюди з усіма лиш української вживати".

Зазначає, що прізвище у Володимира було "Яворовський". Запропонував йому й Вінграновському змінити на український лад — через букву "і". Перший погодився, другий — ні.

Завжди усюди з усіма лиш української вживати

Дружина письменника, актриса Національної філармонії Галина Олександрівна, 61 рік, зі сцени читає юнацькі вірші чоловіка. Вони з передмовою Михайла Стельмаха були опубліковані в газеті "Літературна Україна" 1962 року.

Яворівський зачитує уривок з незакінченого роману про останню любов Тараса Шевченка — до Ликери Полусмакової.

— Вона його зрадила й цим прискорила смерть, — розказує. — Вийшла заміж за цирульника-п"яничку, народила купу дітей. Він замерз під парканом. 1903 року, коли діти її вигнали, приїхала на Україну, поселилася в Каневі. Щодня ходила на могилу Тараса каятися. Померла 1917-го в божевільні.

Додає, що ця історія гідна пера Шекспіра.

— Якби не дурна політика, — продовжує, — то вже давно закінчив би цей роман і написав би ще кілька.

Вечір завершує чоловічий вокальний квартет "Явір". Поміж іншими піснями виконує й "Листочки яворові". Письменник виводить на сцену дружину, доньку Лесю й 4-річного онука Тараса. Підспівує квартетові.

Зараз ви читаєте новину «Володимир Яворівський був Яворовським». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода