Удова Архипенка не побачила робіт чоловіка в Києві

Виставка робіт українських художників-емігрантів "Українська Одіссея" триває в столичному Українському домі.

— На початку ХХ століття в Парижі працювало майже 250 українських художників, — розповідає Леонід Комський, 43 роки, видавець журналу "Антиквар". — Уся сила авангарду сконцентрувалася чи не в одному місті. Французи й досі вважають "своїми" італійця Амадео Модільяні, українця Казимира Малевича, білоруського єврея Марка Шагала. Українці ж тільки починаються відкривати для себе творчість співвітчизників. Іменами Архипенка, Грищенка в нас зацікавилися відносно недавно.

На виставці представлено роботи українських художників-авангардистів — Давида Бурлюка, Абрама Маневича, Якова Шапіро, Олекси Грищенка, Бориса Пастухова й інших. Більшість із них емігрували з України після революції 1917 року. Оселилися в Парижі, Берліні, Нью-Йорку. З часом їхній талант оцінили в Європі та Америці. Великим шанувальником Маневича стане фізик Альберт Ейнштейн. А Борису Пастухову замовлятимуть портрети актори Марлен Дітріх і Кларк Ґейбл.

На виставці, організованій з приватних колекцій, мали показати й кілька робіт Олександра Архипенка — одного з основоположників кубізму в скульптурі.

— Колекціонери — люди часами ексцентричні, — продовжує Комський. — Архипенка на виставці так і не побачили саме через "ексцентричність" одного такого колекціонера. Уже коли були готові афіші, він відмовився надати роботи.

Удова Олександра Архипенка, Френсіс Ґрей-Архипенко, яка приїхала з США на запрошення організаторів, відмовилася виступати з будь-якими промовами.

— Нехай мене пробачать ті добрі люди, — сказала про журналістів. — Мені справді незручно, але я не даватиму інтерв"ю.

Спілкувалася з пресою голова фонду Архипенка в США Олександра Кайзер. Каже, що Київ допоміг їй глибше пізнати доробок художника:

— Як тільки-но я побачила Софію, у пам"яті ожили кілька робіт Архипенка. На роботах собору не було, але золото дзвіниці я одразу пізнала.

Під час зустрічі в салоні "Дукат", де на питання "ГПУ" відповідала Олександра Кайзер, пані Ґрей лише усміхалася, зрідка кивала головою і просила долити їй чаю.

Американка одружилася із 73-річним художником 1959-го. Тоді вона, юна студентка-скульптор, закохалася у викладача Архипенка. Прожили разом недовго: 1964 року художник помер на порозі своєї майстерні.

— Наскільки я знаю, вона так і не одружилася вдруге, — говорить Комський. — Усе життя присвятила творчому спадку чоловіка. Дітей у них теж не було.

Організатори кажуть, що Френсіс не очікувала такого інтересу до творчості Архипенка і до власної персони. Під час першого її візиту на початку 2000-х роботами Архипенка цікавилися здебільшого мистецтвознавці. Тепер інтерес до авангардистів виявляють й українські колекціонери.

— Вкладати гроші у мистецтво не лише приємно, але й вигідно, — розповідає Комський, антиквар із 17-річним досвідом. — Архипенко, Бурлюк, Маневич дорожчають. Якщо кілька років тому картину українського авангардиста можна було придбати за 5–7 тисяч доларів, то тепер її заберуть на аукціоні за 100 тисяч, а то й за півмільйона.

Коли були готові афіші, колекціонер відмовився надати роботи

"Українська Одіссея" разом коштує кілька мільйонів доларів.

— Це не перша наша виставка, однак зауважую зміни, — каже Комський. — Приходить багато молоді, людей, іноді далеких від мистецтва. Цікавляться, обговорюють. Мистецтво стає цікавим і модним захопленням.

Виставка "Українська Одіссея" в Українському домі діє останній день.

×