Ексклюзиви
Середа, 21 травня 2008 17:34

"У Парижі нашу музику вважають провінційною"

  Жан-П’єр Ріу: у Бретані їздимо по старих фермах. Записуємо народні пісні
Жан-П’єр Ріу: у Бретані їздимо по старих фермах. Записуємо народні пісні

Французький етно-рок гурт "Ред Карделл" своє 15 річчя відзначив у київському клубі "44". До цієї дати тріо з провінції Бретань записало альбом "Кришталевий бенкет". У Європі цей десятий за рахунком диск "Ред Карделл" вже продається, в Україні з"явиться восени. У записі "Кришталевого бенкету" взяли участь й українські музиканти — ансамбль етнічної музики "Гуртоправці", трубач "Гайдамаків" Євген Дідик й лідер "ВВ" Олег Скрипка.

— В альбомі 15 пісень, — розповідає 45-річний Жан-П"єр Ріу, вокаліст і гітарист "Ред Карделл". — Для їх запису ми запросили всіх друзів, з якими співпрацювали за 15 років. Дали кожному зіграти наші пісні в своїй манері — так, як вони їх відчувають.

Окрім українців, із "Ред Карделл" грають музиканти з різних регіонів Франції, інших країн Європи й Африки.

— Україна запала нам в серце після того, як три роки тому Скрипка запросив нас на фестиваль "Країна мрій", — продовжує Ріу. — Нам цікаво співпрацювати з керівником "Гуртоправців" Іриною Клименко. Вона викладає в консерваторії, збирає музику з усіх областей України. Говорить, що основа традиційного співу — це крик. У рок-музиці крик — теж головне. У Бретані ми також їздимо по старих фермах. Спілкуємося зі старими людьми. Записуємо народні пісні, щоб зберегти для майбутніх поколінь.

Ваша музика популярна у Франції? — запитую.

— Інтерес до етнічної музики серед молоді подібний до хвиль на морі — то зростає, то падає. У великих містах, як-от Парижі, нашу музику вважають провінційною. Але нам пофіг, ми пам"ятаємо про своє коріння. Бретонська діаспора є по всьому світу. Тільки в столиці Франції нас мешкає десь мільйон. Залучили до співпраці композитора Яна Тірсена. Він писав музику для фільмів "Амелі", "Ґуд бай, Ленін", а народився в бретонському місті Брест, недалеко від нас. Тепер ми друзі.

Чим відрізняються бретонці від інших жителів Франції?

— Зовнішньо — ніяк. У нас прізвища смішні для інших, моє означає "холодний бідняк", у нашого акордеоніста — "лисий". А ще ми багато бухаємо й любимо свята. Я от зараз горілочки візьму й піду на сцену.

Зараз ви читаєте новину «"У Парижі нашу музику вважають провінційною"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода