"Слава Україні!" — вітається з переповненим залом київський письменник 63-річний Василь Шкляр. 12 вересня у Львівському драмтеатрі ім. Лесі Українки представляє новий роман "Маруся".

— "Не питайте в москаля, биться чи не биться, в балалайки три струни, у бандури — тридцять", — починає виступ. Люди аплодують. — Мій новий твір "Маруся", маю сподівання, матиме таку ж славу, як і "Чорний Ворон". Тиждень тому надрукував 18 тисяч примірників. Нині з видавництва дзвонять, що все розійшлося, будуть починати робити новий тираж, — каже Шкляр.

Книжку про отаманшу Марусю він написав на основі реальних подій.

— Вигадки тут немає. Це роман про одну справжню українську патріотку Олександру Соколовську, Марусю. Ця жінка зібрала довкола себе військо і стала на бій з ворогом 1919 року — з білим і червоним москалем. Багато паралелей проводжу з роману на сьогоднішні події. Ці самі місця боротьби з окупантами — Київ, Інститутська, нинішня Грушевського. Як тепер, тоді на цих місцях проливалася кров за визволення України.

Виступ триває майже годину. Глядачі цікавляться, чи піде автор у політику та чи писатиме щось про Майдан.

— Багато нині борзописак візьметься за Майдан. Я не хочу писати про ці події. Ще надто свіжі спогади. Це все ми пережили, бачимо зараз на власні очі з телевізорів. Ці події мають добряче влежатися, аби їх ставити на художню літературу. Головне — їх фіксувати, а колись через роки хтось напише роман. Якщо мені Бог дасть сили, планую взятися за книжку про повстанську армію, аналогів якій нема у світі. У політику не піду. Не хочу бути "депутатом понад усе", — каже Василь Шкляр.

×