— З колишнім чоловіком у мене хороші стосунки. Але я іноді жартую — треба було вийти заміж, аби батько подарував на весілля 3 тисячі доларів, та зробити за ці гроші фестиваль, — каже режисерка 34-річна Наталія Красільнікова. Організовує фестиваль документального кіно "Лампа.док" із 2016 року. 14 вересня на території Київської фортеці відбудеться його останній цього року етап.

Протягом літа документальні стрічки крутили просто неба в Запоріжжі, Кропивницькому, Житомирі, Варшаві, в уманському дендропарку "Софіївка" на Черкащині, біля Палацу Потоцьких у Червонограді Львівської області та у Лисичанську на Луганщині.

— Виїзди показали — глядачі часто є заручниками стереотипу, що документалістика нецікава, — продовжує Наталія. — Або чекають чогось у стилі науково-популярних програм про тварин. Обов'язково із закадровим голосом, який монотонно пояснить, що відбувається. Вирішила організувати фестиваль документалістики. У регіонах, де мало кінотеатрів, люди можуть на це відгукнутися. Піти подивитися новий для себе вид кіно.

Наприклад, стрічка польського режисера Павла Лозінського "Навіть не уявляєш, як я тебе люблю" побудована на крупних планах лише трьох героїв — матері, доньки і психолога. 80 хвилин на екрані тривають розмови про спробу налагодити стосунки й зрозуміти, що й коли пішло не так між рідними людьми. Після показу кажу: "З етичних міркувань режисер не міг знімати реальну терапев­тичну сесію, тому ці герої насправді не мама й донька. Документаліст нікого не ошукував, бо жінка в кадрі дійсно має такі проблеми й потребувала психологічної допомоги, як і дівчинка, що бере участь у фільмі". Після показу фільму в Житомирі до мене підійшла психолог-практик і розповіла, що в психології є подібний прийом — "стілець". Поруч тебе сідає хтось, а ти уявляєш, що це — людина, з якою в тебе проблеми, і говориш із нею.

Показ документальних фільмів фестивалю "Лампа.док" на території Київської фортеці 14 вересня почнеться о 19:30. Вхід вільний.

×